Читати книгу - "Єдина, або Сім наречених принца Ендрю - 2, Ольга Обська"

РОЗДІЛ 5.2. Обіцяний подарунок

 

РОЗДІЛ 5.2. Обіцяний подарунок

 

Крайс відчував, що йому чим далі, тим більше зносить дах. Сам дивувався своїй реакції на боязкі ласки Глаші. Кожний її ніжний дотик розрядом струму розтікався по шкірі. Його принцеса зводила його з розуму. Гостре почуття, назви якого він не знав, заволоділо ним повністю. Він відсторонився на мить лише для того, щоб побачити ще раз божевільний вогонь в її очах, і знову заволодів її губами.

Глаші здавалося, що час зупинився, і це божевілля триватиме вічно. Але ось це слово «вічно» промайнуло в думках і несподівано розвіяло туман. Холодне усвідомлення, що ніякого «вічно» не існує, а є тільки в найкращому випадку тиждень із хвостиком, сталевою голкою увіп’ялося в мозок. Глафіра спробувала відсторонитися. Крайс не хотів випускати. Палив губи болісно солодким поцілунком, але у Глаші вистачило сил відскочити, щоб остудити крижаною фразою:

— Нам треба зупинитися.

Зробила кілька вдихів, щоб заспокоїтися і продовжила, намагаючись, щоб слова звучали розважливо:

— Через кілька днів доведеться розлучитися. Ми тільки робимо собі гірше.

Крайс послабив обійми, дозволяючи їй відійти. Глаша стрімко попрямувала до дверей. Він ішов слідом.

— То як щодо екскурсії? — зупинив питанням.

— Ми тільки робимо собі гірше, — повторила вона, відкриваючи двері.

Він різко розвернув Глафіру до себе обличчям.

— Я тебе не відпущу, — сказав м'яко, хвилюючим шепотом, але слова прозвучали як погроза.

Швидко зухвало поцілував і відступив. Зіниці все ще були розширені, але на обличчі з'явилася багатообіцяюча напівпосмішка. В очах читалося: можеш поки що йти, але розмову іще не закінчено.

В голові крутилося багато слів, але Глаша нічого не відповіла. Жодне з них не підходило, аби передати її змішані почуття і ступінь обурення його нахабством. Вона стрілою вискочила за двері.

 

 

На вечерю подали асорті фаршированих млинців. Глаша обожнювала млинці. І самі по собі, і з різними начинками, але сьогодні вони їй здавалися позбавленими смаку. Причина очевидна. Королівський шеф-кухар тут ні до чого — він старався на славу. Байдужість до страв пояснювалася сум'яттям, яке оселилося в душі після розмови з Крайсом. Якщо, звісно, те, чим вони займалися, можна було назвати розмовою. Глафіра кілька разів починала аналіз подій, але думки розтікалися в'язкою потворною калюжою, копатися в якій було абсолютно марно.

Вирішивши присвятити цій проблемі безсонну ніч, Глаша переключила увагу на подругу. У неї теж з апетитом були проблеми. Хоча, з огляду на останні новини, повинна була б наминати за обидві щоки. Перед вечерею до них у кімнату прийшов Бріус і повідомив, що шалено бажає брати участь у виставі. Навіть затіяв невелику репетицію — кілька разів приміряв на ніжку Зурім її взуття: від капців до кед. Треба було бачити щоки східної красуні! Такого червоного кольору ніде більше в природі не існує.

Глаша розсудливо залишила двох артистів відточувати акторську майстерність насамоті. Як пізніше запевнила Зурім, процес примірки взуття їм вдалося відрепетирувати до досконалості. Подруга навіть повідала, що Бріус в процесі примірки туфельок обсипав і її саму, і її ніжки такими компліментами, що у неї до цих пір палають щоки від задоволення і збентеження.

На жаль, до теперішнього часу рум'янець зійшов, і обличчя східної красуні зробилося сірим.

— Чому не їси? — голосом турботливої матусі поцікавилася Глаша. — Тобі сили потрібні, щоб Бріуса зваблювати.

— Мене трохи нудить, — відповіла Зурім. — Мабуть, перехвилювалася на репетиції.

Глаші відповідь не дуже сподобалася. В голові сплив листочок з блокнота Сапфіри і підозріла галочка навпроти імені східної красуні. Взагалі-то, сьогодні за вечерею мулатка поводилася ще більш-менш по-людськи. Принаймні, без усіляких примх погодилася на роль мачухи в «Попелюшці». Щоправда, емоцій у неї все одно жодних помічено не було. Запропонували б їй роль пенька, напевно б теж погодилася з тим же індиферентним виразом обличчя.

Під кінець трапези в обідньому залі несподівано з'явився принц Ендрю і з поважним виглядом повідомив:

— Я обіцяв команді дівчат за дивовижно приготовлену ху-ху якийсь подарунок. Сьогодні виконав обіцянку. До нас до палацу запрошений кочовий цирк. Артисти покажуть виставу вже за годину на головній галявині перед палацом. Там вже споруджується арена. Для вас, пані, зарезервовані кращі місця.

Дівчата заплескали в долоні і заверещали від радості. Ендрю, задоволений тим, яке враження справив на конкурсанток, ввічливо кивнув і вийшов із залу.

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно