Читати книгу - "Приречений кохати, або Надія короля Ерланда, Ольга Обська"

— Тобі як? По порядку чи саму суть? — Марина зручніше влаштовувалася на подушках. — Спина затерпла, — потерла вона поперек, — вісім годин, зігнувшись над паперами, провела.

— По порядку, — не замислюючись, відповіла Надя.

У неї від розповіді Лізі вже голова йшла обертом, ледве все по поличках розклалося. А у Марини, схоже, інформації не менше.

— Тоді почну з самого початку, — нарешті знайшла зручне положення подруга і завмерла. — Зхрумала я, отже, усю цю черешню із сюрпризом…

— Це глід був.

— Та байдуже. Ох, і ягідки. Як мене від них повело, як розквасило. Я, зрештою, прилягла на ліжко, а тут заходить Фелікс. Очі палають. Весь такий збуджений. Красень. «О, найпрекрасніша з жінок», — не говорить, хрипить. А я йому, мовляв, такий-сякий, спочатку в тебе Надя була найпрекрасніша, тепер я? «Ловелас ти, — кажу йому, — бабій. Перевиховувати тебе треба». А він такий: «так, я згоден, перевиховуйте, о найпрекрасніша з жінок». Підходить до ліжка, а дорогою одяг з себе зриває. А там під одягом…

Надя помітила, як запалали щоки Лізі, яка сиділа на ліжку і слухала розповідь Марини, згоряючи від цікавості і збентеження.

— Марино, ось це місце можна без подробиць.

— Ну гаразд, — засміялася подруга, — деталі ми пропустимо. Загалом, неслабо так нас із Феліксом накачали зіллям. Якось швидко ми почали просуватися до процесу перевиховання. А тут раптом делегація ціла: Ерланд, Вільгельм, цей казнокрад (ну, це я потім дізналася, хто він) і подружка його руда божевільна, яка все це і підлаштувала. Ну і ти — щоб уже нам із Феліксом зовсім життя медом не здавалося. Але на той момент, не повіриш, мені байдуже було. Черешня ця… тьху ти, глід, такий пофігізм навіяв. Слухай, а як ти на мій захист на брилу цю свою кам'яну пішла грудьми — мене навіть попри дію глоду пробрало.

— А потім, коли я відключилася?

— А коли ти знепритомніла, він усіх на вуха поставив. І йому, схоже, стало трохи не до нас із Феліксом. Вільгельм цим скористався — каже, мовляв, Ваша Величносте, давайте, до з'ясування обставин, поки не будемо їх під варту брати, а посадимо під домашній арешт. І король рукою махнув. Байдуже йому було — за тебе хвилювався, аж почорнів. Ось мене й замкнули у моїх покоях, а Фелікса у його. І далі я кілька годин у невіданні провела, що де відбувається і чому. І за цей час потихеньку від ягідного дурману відійшла.

— Марино, бідолашна, напевно в шок впала, коли все усвідомила?

— Шок не шок, але трохи моторошно стало. Зло мене взяло. Я ж розуміла, що це підстава. За тебе переживала. Що за гидота в тій склянці була? І за Фелікса. Няшка він такий. Он як перевиховуватися беззастережно погодився. Думала, що з ним тепер буде. І раптом твій Ерланд приходить. Зосереджений, похмурий. Каменюка, коротше, вірно ти підмітила.

— Скеля.

— Та байдуже. Дякую, хоч одразу заспокоїв, що з тобою все гаразд — просто міцний сон. А потім сказав, мовляв, треба поговорити серйозно. А я ж на той час уже вся на нервах була — зла як фурія. З ліжка зіскочила, ходжу сюди-туди, очима блискавки метаю. Кажу — от і я збиралася серйозно поговорити. І почала не те що говорити — кричати. «Ви нас із Феліксом застукали — це, звичайно, підлаштовано було, але думаєте, я шкодую?! А от анітрохи! Хочете, те саме повторю вже без жодного зілля, щоб до вашої порожньої голови дійшло, нарешті, що не можу я бути вашою нареченою?! Ну не зростається щось! Не спалахує! Не заводить! Не чіпляє! Тьху на ваші зірки триразове! Нічогісінько вони не бачать! Чи то вони, чи то ваш астролог! Ви йому зір коли востаннє перевіряли? У вас тут, кажу, профогляди медичні є?!» І тільки замовкла, дух перевести, уявляєте, що Ерланд мені відповідає? Каже, що прийшов саме це мені сказати.

— Про профогляди? — здивувалася Надя.

— Про передбачення астролога.

— От і я думаю, що Його Святість Освальд помилився, — пожвавилася Лізі і вперше подивилася на Марину з теплотою, а не з ворожістю.

— Ось із цього моменту у нас з Ерландом почалася продуктивна розмова, — продовжила подруга. — Я йому — перевірити ще раз все треба. Астролог теж людина, помилитися міг. Король мені — кілька разів уже просив астролога все перевірити, той перераховував усе щоразу — результат той самий. Я йому — значить, він бреше. Спеціально підтасовує факти. Ерланд мені — не може він брехати. Якось уже пішов на обман і все життя шкодує про це. Я йому — ну то ходімо, самі все перевіримо. Нехай астролог покаже, що там до чого. І ми пішли.

Марина знову засовалася на подушках, потерла спину. Потім подивилася сповненим благання поглядом на Лізі:

— Слухай, зроби нам кави, га? Всю ніч не спала.

— Тоді пообіцяйте, міледі Марино, що поки не розповідатимете далі.

— Не розповідатиме, я простежу, — заспокоїла Надія свою помічницю, подумки посміхаючись. Якби сама Надя про щось попросила, та помчала б виконувати розпорядження без жодних ультиматумів.

Лізі вийшла, а Надя таки не втерпіла дізнатися головне:

— Марино, астролог, що, справді помилився? — вона піднялася на лікті, подивилася на подругу. З того самого моменту, як та назвала її нареченою Ерланда, у душі поселилася надія.

— Ні.

Надя чекала іншої відповіді. Знову впала на подушки.

— А чому ти тоді назвала мене нареченою Його Величності?

— А тому, що ти і є наречена Його Величності. Але ж просила по порядку, тоді не забігай наперед. І не хитруй. Обіцяли ж дочекатися Лізі — дочекаємося.

Лізі продемонструвала дива швидкісного бігу з тацею — повернулася з гарячим напоєм буквально за кілька хвилин. Примудрилася при цьому ще й свіжоспечених пиріжків з вишнями з королівської кухні прихопити.

Надя і Лізі дали Марині зробити кілька ковтків і вичікувально втупилися поглядами в неї.

— Загалом, що я вам скажу, дівчата, комп'ютеризації астрологічної праці, звісно, ​​не вистачає. Розповідав нам астролог, розповідав, як він ці зоряні послання зчитує — там темний ліс, особливий дар треба мати. Але потім чисто механічна робота — за таблицями його цими пилом припорошеними і по картах знайти потрібні поля. Зіставити за особливим алгоритмом. Ось тут напевно помилка і причаїлася, подумали ми. Коротше тисячі цифр треба було перелопатити, щоб все перевірити. І почали ми перевіряти. Ерланд, молодець такий, команду нашу підсилив. Вважай, половину замку в кабінеті астролога зібрав. І Базиль, і Вільгельм із Феліксом, і Фредерік з Алісією нам допомагали. Вони всі тебе люблять, Наде. Всі хотіли, щоб виявилося, що астролог помилився. Вони всі хотіли, щоб ти стала їхньою королевою. Але цифри, шляк би їх трафив, збігалися — жодної помилки не було. Виходило, що нареченою Ерланда має стати та дівчина, яка знаходилася в потрібній точці земного простору (тобто в нашій з тобою кімнаті в гуртожитку) у потрібний час, тобто 24 червня о 12.53 за Гринвічем. Саме в цей час Алісія та Фредерік і з'явилися в нас у кімнаті і почали мене обробляти, що, мовляв, я наречена їхнього племінника. Тебе в цей час не було. Ти вже додому на канікули поїхала.