Читати книгу - "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"

6. Член виконавчого органу може виконувати ці обов'язки на громадських засадах без обіймання штатної посади. Так воно зазвичай і буває, коли учасник товариства та/або його працівник одночасно є членом виконавчого органу товариства. У такому випадку усунення члена виконавчого органу не зачіпає трудових прав фізичних осіб, а тому здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК. Але ж член виконавчого органу може і обіймати таку штатну посаду. А керівник виконавчого органу майже завжди обіймає таку штатну посаду. Тому виникає питання про співвідношення ч. 3 ст. 99 ЦК та положень законодавства про працю. Частина 3 ст. 99 ЦК встановлює правило, яке не виключає застосування норм трудового права. Таке тлумачення положення ч. З ст. 99 ЦК враховує ту обставину, що Цивільний кодекс застосовується до трудових відносин лише у випадках, коли такі відносини не врегульовані іншими актами законодавства (ч. 1 ст. 9 ЦК). Тому усунення членів (в тому числі і керівника та заступників керівника) виконавчого органу товариства можливе лише тоді, коли вони не обіймають штатні посади членів виконавчого органу товариства як працівники. Якщо ж відповідні особи виконують обов'язки одноосібного виконавчого органу товариства, керівника, заступника керівника, обіймаючи відповідні посади як працівники, їх відсторонення від виконання трудових обов'язків або звільнення з роботи можливе тільки на підставі ст. 7, 36, 37, 40, 41, 46 КЗпП [28] з додержанням встановлених правил про відсторонення та звільнення працівників.

Поширеною є практика, коли функції члена виконавчого органу товариства покладені на працівників товариства як додаткові. Так, зазвичай до складу колегіального виконавчого органу в товариствах включається головний бухгалтер. У таких випадках головний бухгалтер може бути усунений від виконання додаткових трудових обов'язків члена виконавчого органу товариства з додержанням порядку, встановленого частиною третьою ст. 32 КЗпП.

7. Закон не обмежує яким-небудь чином вибір назви виконавчого органу. Належить лише враховувати, що назви посад членів виконавчого органу, що виконують цю роботу в силу трудового договору, повинні відповідати Класифікатору професій.

1. Право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

2. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року.

3. Учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.

1. Визначення права участі у товаристві як особистого немайнового права є специфічним правилом, включеним до змісту Цивільного кодексу. Воно не погоджується ні з ч. 2 ст. 26 ЦК, що визнає особисті немайнові права такими, що безпосередньо входять до змісту цивільної правоздатності фізичної особи, ні зі ст. 269 — 315 ЦК, присвяченими особистим немайновим правам фізичних осіб. З урахуванням цього ч. 1 ст. 100 ЦК забороняє передавати права участі в товаристві іншій особі лише окремо. А разом з майновими правами право участі у товаристві може передаватись в порядку, встановленому законом та установчими документами.

2. Право вийти із товариства, тобто відмовитись від права участі в товаристві, визнається. Але передбачається можливість встановлення установчими документами обов'язку учасника, який бажає вийти із товариства', завчасно письмово попередити про свій вихід. Є випадки, коли строк завчасного попередження про наступний вихід із товариства встановлюється законом (ст. 126, 148 ЦК). Якщо строк попередження про вихід із товариства встановлюється установчими документами, він не може перевищувати одного року.

3. Підстави виключення учасника із товариства можуть визначатись не тільки законом (наприклад, ст. 128 ЦК; ч. 2 ст. 166 ЦК), а і установчими документами. Такими можуть визнаватись як винні дії учасника, так і будь-які інші юридичні факти, в тому числі і не пов'язані з діями учасника.

1. Засновники установи не беруть участі в управлінні нею.

В установі обов'язково створюється правління, до якого застосовуються положення статті 99 цього Кодексу.

Установчий акт може передбачати створення також інших органів, визначати порядок формування цих органів та їх склад.

2. Нагляд за діяльністю установи здійснює її наглядова рада.

Наглядова рада здійснює нагляд за управлінням майном установи, додержанням мети установи та за її іншою діяльністю відповідно до установчого акта.

1. Засновники (засновник) установи не можуть брати участі в управлінні нею. Але ж повинен бути суб'єкт, що має право створювати правління та змінювати його склад. Такий орган Цивільним кодексом не визначається. А без створення правління установа діяти не може. Очевидно, мається на увазі, установчим актом установи права створювати правління установи, припиняти повноваження фізичних осіб — членів органів управління установою, а також призначати нових членів правління можуть надаватись наглядовій раді установи.

2. Створення правління установи є обов'язковим. Правління установи слід визнати органом юридичної особи, колегіальним органом управління установи. Правління приймає рішення відповідно до правил, встановлених ст. 99 ЦК стосовно колегіального органу управління товариства. Кворум належить визначати в установчому акті установи, оскільки він не визначений законом.

3. Разом з правлінням установчий акт установи може передбачати створення інших органів управління установою. У цьому разі в установчому акті має визначитись порядок формування цих органів та їх складу. Це правило надає можливість сформувати орган, що буде здійснювати функції щодо створення правління установи та зміни його складу.