Читати книгу - "Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна"

***

Спільне чаювання вийшло очікувано напруженим. Адріана, не соромлячись, не зводила погляду з Чейза. Той хмурився, але відмовчувався, розсудивши, що будь-яке сказане ним зараз слово може лише погіршити ситуацію або спровокувати конфлікт.

Анна та Ділан вирішили взагалі не встрягати, мовчки потягували чай та переглядалися. А Кейт – злилася. І чим довше затягувалися ці «оглядини», тим злішою вона ставала.

– Мамо, годі вже! – нарешті не витримала вона.

– Та що таке? – Адріана зробила здивоване обличчя.

– Нічого особливого, ти лише у Чейзі зараз дірку пропалиш своїм «гостинним» поглядом.

Адріана пирхнула, і Чейз здивовано підняв брову. Скільки ж разів саме таке пирхання він чув і бачив у Кейт? Тепер стало остаточно зрозуміло від кого це передалося їй «у спадок».

– Я просто розглядаю твого майбутнього чоловіка. І майбутнього батька моїх онуків. Ти ж не спромоглася нас спочатку познайомити, а потім вже зайнятися процесом «роблення» дітей.

Кейт і Чейз переглянулися. А Ділан і Анна тихо розсміялися.

– Вибач, але це моє особисте життя. Що і коли я в ньому робитиму – я вирішуватиму сама. – Жорстко відповідала їй Кейт, але поглянувши на Чейза, трохи уточнила. – Обговоривши це тільки із Чейз.

– Ох, ну хоч когось ти слухатимеш крім себе. – Адріана красномовно відмахнулася від неї. – Чейз, можу тільки поспівчувати тобі. Моя донька – той ще подаруночок.

Від такої прямолінійності Адріани Чейз отетерів. Конфлікт між матір'ю та доньки розгортався у нього на очах. І його треба було якимось чином швидко гасити, при цьому не зачепивши почуття когось із них.

– І після таких фраз, люба матусю, ти ще дивуєшся чому я ні з ким і ніколи тебе не знайомила? – Тепер вже у відповідь пирхнула Кейт.

Чейз, голосно відкашлявся і вирішив, що настав час втрутитися у сварку.

– Адріана, я вдячний Вам за… турботу про мене. Але я дуже добре знаю який у Кейт характер і можу вас заспокоїти – мене все в ній влаштовує. Я полюбив її такою, яка вона є. З усіма її перевагами та недоліками. – Чейз тепло посміхнувся Кейт та поцілував її пальчики.

А вона у відповідь засяяла, як сонечко. Зробила глибокий подих та видихнула. І помітно розслабилася.

– Мамо, дякую тобі за підтримку у складний для мене період. Але я думаю нам час повертатися додому. – Голос Кейт став спокійним, як і вона сама.

– Це що ти таке вигадала? Проти ночі ви нікуди не поїдете. Усі втомилися від такого бурхливого дня. Я навіть не маю сумніву, що Чейз всю ніч провів за кермом і не спав. Ділан швидше за все теж. Друга ніч без сну, та ще й у дорозі – це самогубство. Тож усі сьогодні залишаються тут. А завтра вже вирішите, коли вам вирушати в дорогу.

Кейт дуже хотілося виїхати вже сьогодні і якнайшвидше дістатися додому, де вони залишаться з Чейзом лише удвох. Але й аргументи мами були досить слушними. Вона із запитанням глянула на Чейза.

– Кошеня, це досить розумно. – погодився він. – Я теж дуже хочу додому. Але не хочу ризикувати твоїм життям. І Ділан не потягне другу ніч за кермом. Переночуємо тут, а завтра поїдемо.

Кейт сумно зітхнула, кивнула на знак згоди і присунулася до Чейза ближче, обійнявши його. Він зімкнув руки кільцем навколо неї і поцілував у маківку.

– Ну от і добре. – подав голос Ділан. – Ми з Анною підемо прогуляємося. Ви як? З нами?

– Ні, друже. Ми хочемо побути вдвох. Та й речі треба зібрати. Може, тут у будинку потрібна якась чоловіча допомога. Ідіть без нас.

Почувши слова про чоловічу допомогу в будинку Кейт усміхнулася сама собі. Це було так незвично. Батько рано зник із їх із матір'ю життя. І всі питання, у тому числі «чоловічі», завжди доводилося вирішувати їм двом. Тепер у її житті з'явився чоловік, який візьме це на себе.

Але тут же, цілком безневинні думки якимось дивним чином трансформувалися у вже зовсім не безневинну фантазію. Перед очима виник образ Чейза, в джинсах, оголеного по пояс, який щось там лагодить. Від збудження серцебиття Кейт прискорилося і вона нагадала собі, що потрібно вирішити ще одне дуже актуальне питання: як і де їм із Чейзом вже сьогодні залишитися наодинці.

Її кімната для цього зовсім не придатна. Надто тонкі стіни були в будинку, та спальня матері поряд, на тому самому поверсі. Отже, потрібно шукати інші варіанти.

Коли Анна із Діланом пішли гуляти, а речі Кейт були зібрані і закинуті в машину, вона, задумавшись, присіла біля будинку. Їй на думку спала одна бешкетна думка, але додумати вона її не встигла.