Читати книгу - "Порожнє небо, Радек Рак"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— І це тому по мене прийшли пани Геспер та Ґорґонович, так?
— Вони трохи поквапилися. Напевне, передчували, що тебе помилують, — каже Сірничок. — За тебе заступилися інші мертві. Отець Рушель, бабуня Славуня, яка нещодавно померла від скорботи, і Аделя.
— Що?!
— Від голоду та знесилення. У тунелях під містом легко заблукати.
Аделя цілує здивованого Толпі у маківку, а потім куйовдить його і так розчухрану чуприну.
— Тож не жалкуй, що обрано Яремку. Визнай, зрештою, що він од самого початку був кращим за тебе й ліпше надавався на героя. Відважний, вродливий, от тільки вуса в нього рости не хочуть. Але ти мусиш погодитися, що верхи він виглядає вельми імпонуюче. Я готовий закластися, що люблінці поставлять йому на площі Муштри пам’ятник. Може, навіть вуса прироблять[62]. До того ж це Яремка зробив місяці, виконав місію, а наприкінці здобув найкрасивішу жінку, — Сірничок шмаркається на бруківку. — Першокласно зробив усе те, що ти, друже мій, продовбав.
Толпі слухає його із роззявленим ротом. У нього аж голова тріщить від цих дивних справ.
— Вочевидь, я йому трохи допоміг, — чорт кланяється із блазенською смиренністю. — Підкинув таємну книжку старого Геспера і переклав її. Кожен чорт, що себе шанує, мусить знати гебрейську. Ну, Толпі, мені вже час. Треба впіймати якийсь потяг до Влодави, бо цієї пори року жодні птахи вже не летять на схід. Раджу й тобі пришвидшитися — або ж, радше, вам, бо Аделя погодилася провести твою спокуту разом із тобою, хоча її покута набагато менша. Потяг у засвіти відбуває на світанку. Тільки слідкуй, аби не проґавити та не минути своєї станції, бо наступна зупинка аж у Росії. Бувай, Толпі. Бувай, Аделю, моє золотко. Немає у вас ані ковточка чогось міцного? Бо мені від балаканини аж у роті пересохло. Йой, я б зараз ковтнув отієї зацної місяцівки із сільської хати, бо досить мені вже тих міських горілок. Не маєте? Ну, що ж. З Вельзевулом!
І він зникає у тріску та хмарі сірчаного смороду, наче хтось пустив вітри.
Аделя з Толпі вирушають у бік вокзалу. Множинність місяців бліднішає серед згасаючої ночі. Вони тепер здаються наче викраяними з паперу. Толпі дістає з кишені дві дрібні монетки. Цього, мабуть, достатньо — квиток у засвіти не може коштувати надто багато, в кожного повинно на нього вистачити. Якусь мить він роздумує, яка на нього чекатиме спокута, але Толпі не дуже розумний хлопець, тож не знається на таких речах і вирішує не забивати собі тим голову, доки все саме не проясниться. Спокута не може виявитися надто важкою, якщо поруч з ним буде Аделя. Так він собі мислить, бо він закоханий, а закоханій людині мисляться різні речі; але цього Толпі не відає, бо й звідки йому те знати.
Потяг чекає на пероні. Він нічим не відрізняється від інших. Вони кладуть собі монетки під язик і займають місце всередині. Починає порошити сніг. Шибки у вагонах не щільні, й мороз малює на них візерунки, схожі на листя папороті. Красиві.
Лунає свист локомотива. Потяг рушає.
Ми від’їжджаємо.
Люблін, Дембіца, Краків.
Літо 2011 — літо 2015.
Інформація видавця
Зміст
ПОКЛИКАННЯ ІВАНА МРОВЛІ
1. Перший кінець світу • 7
2. Другий кінець світу • 18
3. Третій кінець світу • 30
4. Четвертий кінець світу • 38
5. П’ятий кінець світу • 47
Епілог • 53
ПОРОЖНЄ НЕБО
I. Як Толпі рибалив, і що з того вийшло • 61
II. Як Толпі їхав залізницею й кого там зустрів • 67
III. Як Толпі став зіпсутим хлопцем • 70
IV. Як Толпі призвів до революції, не бувши комуністом, а в Яремки виросли вуса • 77
V. Як Толпі уклав пакт із дияволом та їв пташине молоко • 83
VI. Як Толпі зустрів павучого бога • 89
VII. Як Толпі потрапив до будинку сумнівної репутації.94
VIII. Як Толпі зустрів Зоряницю Серпневу та довідався, звідки беруться нічні метелики • 98
IX. Як Толпі мандрував темними місцями • 103
X. Як Толпі переконався, що не слід вистромляти носа з безпечної криївки • 107
XI. Як Толпі увійшов до старої шафи • 112
XII. Як усі щось відкривають • 116
XIII. Як деякі справи дуже швидко змінилися • 124
XIV. Як усі чекали на варварів • 136
XV. Як всі входять у шафу • .148
XVI. Як Толпі взяв участь у процесії • 153
XVII. Як Толпі знайшов на своїй подушці довгу волосину • 162
XVIII. Як Ян Азриель Геспер відкривав принади кави, а Толпі досліджував гачки та застібки • 174
XIX. Як Толпі зустрів віркунів • 182
XX. Як Толпі зустрів іббура, а може, діббука • 192
XXI. Як Аделя ухвалила чоловіче рішення • 202
XXII. Як Толпі був і високо, і глибоко • 220
XXIII. Як сталося весілля, бо без весілля немає справжньої оповідки • 227
XXIV. Як Толпі робить річ, яка до нього нікому не вдалася • 232
XXV. Як ми дивимося на певні справи згори, а Толпі задарма п’є у жида • 240
XXVI. Як Толпі став Мишею та зустрів вовка • 246
XXVII. Як Толпі полював на великого звіра • 254
XXVIII. Як Толпі знову мандрував у темряві • 268
XXIX. Як Толпі зустрів розумну дівчину • 273
XXX. Як, незважаючи на старання Толпі, оповідка наближається до кінця • 280
Літературно-художнє видання
Серія «Amalgama»
Радек Рак
ПОРОЖНЄ НЕБО
Переклад з польської
Сергія Легези
Редактор Л. Жупанська
Відповідальний редактор О. Жупанський
Дизайн та верстка О. Баратинська
Формат 60x90/16
Папір Creamy 70 г/м2
Підписано до друку 18.08.2021
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єкта видавничої справи № 2770. Серія ДК
ФОП Жупанський
Україна, 08293, Буча, вул. Тарасівська, 7а,
тел.: (096) 350-61-05;
E-mail: zhupansky-publisher@ukr.net
Головний редактор/відділ збуту:
тел.: (097) 412-04-42
E-mail: zhupansky-editor@ukr.net
Книжки
за видавничими цінами
http://publisher.in.ua
Рак, Радек.
Р19 Порожнє небо: повість, роман / Радек Рак; — пер. з пол.: С. Легеза; — К.: Вид-во Жупанського, 2021. — 288 с.
ISBN 978-617-7585-38-0
УДК 821.162.1'06-312.9
Замовлення № 21-355.
Віддруковано на ПрАТ “Білоцерківська книжкова фабрика”
Свідоцтво серія ДК № 5454 від 14.08.2017 р.
09117, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.
Тел./факс (0456) 39-17-40
E-mail: bc-book@ukr.net; сайт: http://www.bc-book.com.ua
Радек Рак (нар. 1987 р.) родом із польського Підкарпаття. Лауреат низки літературних нагород — як фендому, так і загальнокультурних (був двічі лауреатом премії ім. Є. Жулавського, лауреатом премії ім. Я. Зайделя, літературної премії «Ніка», премії «Шльонкфа» та премії Єврокона в категорії «Кращий
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Порожнє небо, Радек Рак», після закриття браузера.
