Читати книгу - "Житловий кодекс України. Науково-практичний коментар станом на 05.05.2011 р"

Біженцем є особа, яка набула такого статусу відповідно до Закону України "Про біженців", згідно із яким (ст. 1) біженцем є особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Статтею 20 даного Закону біженцям надаються відповідні права, у тому числі і право на користування житлом. Зокрема, передбачено, що особа, якій надано статус біженця в Україні, має право на одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення в порядку, встановленому законодавством України, та користування житлом, наданим у місці проживання. Крім того, особа, якій надано статус біженця в Україні, користується іншими правами і свободами, які передбачені Конституцією та законами України.

5. Відповідно до ч. 4 даної статті ЖК, жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання відносяться до спеціалізованих жилих приміщень, які повинні відповідати санітарним та технічним вимогам. Крім того, такі жилі приміщення повинні знаходитися, як правило, у межах одного й того ж населеного пункту за місцем попереднього проживання громадян (крім біженців) (п. 2 Постанови КМ).

Жила площа в жилих приміщеннях з фондів житла для тимчасового проживання надається за нормами, встановленими для проживання громадян у гуртожитках. Зокрема, потреба громадян в житлових приміщеннях з фондів житла для тимчасового проживання визначається у розмірі не менш як 6 кв. метрів на одну особу.

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються громадянам за умови, що для них таке житло є єдиним місцем проживання і їх сукупний доход недостатній для придбання або найму іншого жилого приміщення. Першочергове право на забезпечення жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання мають сім'ї з неповнолітніми дітьми, вагітні жінки, особи, які втратили працездатність, та особи пенсійного віку.

Формування фондів житла для тимчасового проживання здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Громадяни, яким надане жиле приміщення з фондів житла для тимчасового проживання, не мають права приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ цього жилого приміщення, здавати його в піднайм або вселяти в нього інших мешканців.

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються на строк до одного року з можливістю продовження цього строку у разі неспроможності мешканця цього приміщення набути альтернативне місце проживання. Підставами для дострокового припинення права громадянина на користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання є: надання громадянину або придбання ним іншого жилого приміщення; підвищення доходів громадянина до рівня, який дозволяє йому укласти договір найму іншого жилого приміщення; порушення громадянином правил користування жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання; приведення мешканцем жилого приміщення з фондів житла для тимчасового проживання у непридатність для його використання; інші підстави, встановлені законом.

Порядок надання та користування жилою площею в жилих приміщеннях з фондів житла для тимчасового проживання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

1. Коментована стаття встановлює правило, відповідно до якого жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються громадянам за певних визначальних обставин. Такими обставинами є: по-перше, те, що для громадян, яким надається дане житло, воно є єдиним місцем проживання; і, по-друге, сукупний доход таких громадян недостатній для придбання або найму іншого жилого приміщення.

Причому розмір такого середньомісячного сукупного доходу сім'ї за попередні шість місяців, розрахований виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, Київською та Севастопольською міськдержадміністраціями відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, повинен бути менший від прожиткового мінімуму на сім'ю в розрахунку на місяць та величини регіонального показника опосередкованої вартості найму житла.

Показник опосередкованої вартості найму житла встановлюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, Київською та Севастопольською міськдержадміністраціями один раз на початок поточного року на підставі даних моніторингу, що проводиться територіальними органами державної статистики.

Законодавством, крім того, закріплено категорії громадян, яким жиле приміщення з фондів для тимчасового проживання надається у першу чергу. Перелік цих осіб є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Зокрема, до категорій громадян, які користуються правом першочергового забезпечення жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання, віднесено: 1) сім'ї з неповнолітніми дітьми; 2) вагітні жінки; 3) особи, які втратили працездатність; 4) особи пенсійного віку.

2. У зв'язку із тим, що житлове законодавство не може врегульовувати абсолютно усі питання, пов'язані із формуванням, порядком надання та користуванням жилою площею в жилих приміщеннях із фондів житла для тимчасового проживання, у коментовану норму (ч. 2 та ч. 5) включено відсилочну норму.

Так, передбачено, що формування фондів житла для тимчасового проживання, порядок надання та користування жилою площею в жилих приміщеннях з фондів житла для тимчасового проживання здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначені питання нині регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 422 "Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання" (з наступними змінами і доповненнями).

Формуються фонди житла для тимчасового проживання виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, Київською і Севастопольською міськдержадміністраціями. Формування таких фондів житла може здійснюватися різними варіантами, зокрема, шляхом: 1) будівництва нового житла; 2) реконструкції існуючих житлових будинків та гуртожитків, а також переобладнання нежитлових будинків у житлові; 3) передачі житла у комунальну власність; 4) придбання житла.

Причому до фондів житла для тимчасового проживання