Читати книгу - "Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика."
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Під підробленням документів у ст. 366 КК розуміється зміна змісту раніше оформленого справжнього документа, тобто спотворення змісту інформації, зафіксованої на матеріальному носієві будь-яким способом (засвідчення відбитком підробленої печатки, дописка, підчистка, заміна тексту, дати видачі, підпису та інших реквізитів документа). Окремі вчені під підробленням документів розуміють і складання документа з внесенням до нього даних (відомостей), які повністю чи частково не відповідають дійсності. Проте такі дії, очевидно, більш правильно відносити до іншої форми вчинення злочину, передбаченого ст. 366, — складання завідомо неправдивих документів.
5. Складання завідомо неправдивих документів — це створення документа, оформленого з зовнішньої сторони правильно, тобто з дотриманням порядку і правил його виготовлення, але у ньому фіксується інформація про певні події чи факти, яка повністю чи частково не відповідає дійсності. Окремі вчені вважають, що у цьому разі внесені до документа відомості за своїм змістом повинні повністю не відповідати дійсності.
6. Під видачею завідомо неправдивих документів потрібно розуміти передачу завідомо неправдивих документів службовою особою зацікавленим юридичним або фізичним особам. При цьому видача завідомо неправдивих документів матиме місце у випадку, коли службова особа видає документ, в який вона особисто внесла завідомо неправдиві відомості чи іншим чином його підробила, або склала завідомо неправдивий документ. Питання про кримінальну відповідальність службової особи, яка видала документ, складений іншими службовими особами чи особами, підлеглими по службі, які не є службовими, або документ, в який зазначеними особами внесені завідомо неправдиві відомості, вирішується за правилами співучасті.
7. З суб'єктивної сторони злочин характеризується виною у формі умислу. Вид умислу — прямий: особа усвідомлює, що вносить до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, вчинює інше підроблення документів, або складає та видає завідомо неправдиві документи і бажає так чинити.
Мотиви та мета службового підроблення можуть бути різними і па кваліфікацію дій винної особи не впливають, однак можуть бути враховані судом при призначенні покарання.
8. Суб'єктом злочину, передбаченого ст. 366 КК, може бути лише службова особа.
Про поняття "службова особа" див. главу 5 розділу І.
9. Кваліфікованим видом складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК, є вчинення вказаного в ч. 1 ст. 366 КК діяння, яке спричинило тяжкі наслідки.
Про поняття "тяжкі наслідки" див. п. 12 коментаря до ст. 364 КК.
10. Дії службової особи, яка вчинила службове підроблення документів для їх наступного використання з метою заволодіння чужим майном, повинні кваліфікуватись за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами ст. 366 та ст. 191 КК. У випадку, коли підроблені документи використовуються іншою особою для заволодіння чужим майном, дії службової особи, яка їх підробила, якщо вона усвідомлювала, з якою метою вони будуть використовуватись, повинні кваліфікуватися додатково як співучасть у готуванні чи замаху до привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, тобто за відповідною частиною ст. 366 та ч. 5 ст. 27; ст. 14 чи ст. 15 і відповідною частиною ст. 190 КК, а якщо іншою особою фактично було вчинене привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, — як пособництво у цьому злочині.
11. Службове підроблення є спеціальною нормою щодо ст. 358, і відповідно до правил кваліфікації злочинів при конкуренції загальної і спеціальної кримінально-правових норм має застосовуватись спеціальна норма, тобто ст. 366.
12. У ряді статей КК передбачена відповідальність за виготовлення чи підроблення окремих видів документів. Суб'єкти цих злочинів спеціальні, ними можуть бути певна особа, в тому числі і службова, або лише службова особа. Зокрема, ч. 1 ст. 158 КК передбачена відповідальність за незаконне виготовлення або зберігання чи використання завідомо незаконно виготовлених виборчих бюлетенів, бланків відкріпних посвідчень, бюлетенів для голосування на референдумі, ч. 2 цієї статті — за підробку виборчих документів, документів референдуму, а так само використання завідомо підроблених виборчих документів, документів референдуму членом виборчої комісії, комісії з референдуму, кандидатом, його уповноваженим представником, уповноваженою особою політичної партії (блоку), членом ініціативної групи з референдуму, а ч. 3 цієї статті — за кваліфікований вид складу злочину, передбаченого ч. 2 цієї статті — у разі впливу зазначених дій на результати голосування виборців на виборчій дільниці або у межах виборчого округу, чи у разі настання наслідків у вигляді неможливості визначення волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах (референдумі), ч.7 ст. 158 КК — за включення членами виборчих комісій чи членами комісій з референдуму неврахованих виборчих бюлетенів чи бюлетенів для голосування на референдумі до числа бюлетенів, використаних при голосуванні, або незаконне внесення до протоколу змін після його заповнення (такі дії є нічим іншим, як службовим підробленням); ч. 3 ст. 160 КК передбачена відповідальність за підроблення документів референдуму, приписування, вчинені членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою; ст. 221 КК — за фальсифікацію документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність, вчинену громадянином-засновником або власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності у разі банкрутства, яка завдала великої матеріальної шкоди; ч. 2 ст. 223 КК передбачена відповідальність за внесення громадянином або службовою особою суб'єкта господарської діяльності в документи, які подаються для реєстрації емісії цінних паперів, завідомо недостовірної інформації, а також затвердження таких документів, якщо ці дії заподіяли велику матеріальну шкоду інвесторові.
Підроблення службовою особою документів, зазначених у вказаних статтях, має кваліфікуватися лише за відповідними статтями (частинами статей) і додаткової кваліфікації за ст. 366 КК не потребує, оскільки склади злочинів, передбачені ч. 2 та ч.7 ст. 158, ч. 3 ст. 160, ст. 221 та ч. 2 ст. 223 КК в частині підроблення зазначених у них документів, є спеціальними щодо складу злочину, передбаченого ст. 366 КК, а при конкуренції
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика.», після закриття браузера.