Читати книгу - "Таємниця двох океанів, Григорій Борисович Адамов"

Капітан раптом пожвавішав.

— Туман зрозумілий, — швидко сказав він, — іде швидке випаровування теплої води на морозі. А ось підвищення рівня? Як пояснює це явище Іван Степанович?

— Говорить, що, певно, йде посилене танення підводної частини льодяних стін від зіткнення з теплими поверхневими шарами води в ополонці. Температура води в цих шарах зараз близько п'яти градусів вище нуля. Тимчасом внизу, на стінах біля дна й на дні, лід наростає.

— Ах, так! Ну, звичайно, звичайно… — Капітан застиг біля апарата. Напівопущені повіки піднялися, і очі, великі, сірі, променисті, непорушно дивилися в простір. Майже несвідомо, забувши про Скворешню, капітан монотонно повторював: — Так… Звичайно… звичайно… лід тане… тепла вода… так… так… — Краска залила його обличчя. — Все в порядку, товаришу Скворешня. Все в порядку… Більше нічого не скажете?

— Нічого, товаришу командир!

Виключений нетерплячою рукою апарат мало не злетів зі столу. Капітан схопився з-за столу і почав схвильовано ходити по каюті. Ось, нарешті, вирішення питання! Справжнє, дійсне. Як це відразу не спало йому на думку? Гармата й розжарення!.. Гармата й розжарення!.. Ура! Вихід знайдено! За кілька днів підводний човен опиниться на волі! Ура!

Хотілося по-хлоп'ячому танцювати, кричати на весь світ про перемогу. Але, ніби одним рухом невидимих важелів, капітан враз затамував радісне збудження.

Спокійними, розміреними кроками, застебнувши чомусь кітель на всі ґудзики, він підійшов до письмового столу, сів і, взявши в руку олівець, заглибився в підрахунки.

— …Отже, товариші, внаслідок підрахунків, які я вам тільки що виклав, можна прийти до такого висновку: спільна дія ультразвукової гармати з розжареним до двох тисяч градусів корпусом підводного човна гарантує нам утворення в товщі льодяної стіни тунелю діаметром не менше десяти з половиною метрів. При цьому роль ультразвукової гармати полягає в тому, що вона розпушує лід і перетворює його в аморфну масу, яка легко піддається дії тепла. Розжарений же корпус підводного човна, який напирає на цю масу своєю носовою частиною під тиском дюз, перетворює льодову кашку на воду і прочищає собі таким чином шлях далі, утворюючи тунель. Швидкість цього просування підводного човна в товщі льоду мусить досягати не менше трьох метрів за годину. Внаслідок безперервної роботи дюз та гармати череп двадцять п'ять, максимум тридцять годин після початку роботи «Піонер» мусить опинитися у вільній воді під льодяним полем, що оточує наш айсберг. От до чого зводиться цей старанно опрацьований і теоретично перевірений план звільнення підводного човна. Якщо у кого-небудь з присутніх є запитання або заперечення, прошу висловитись.

Капітан опустився в крісло. Обличчя його відбивало надзвичайну втому, але очі, почервонілі від безсонної ночі, були повні радісної впевненості.

Ніхто з командного складу підводного човна, скликаного капітаном на нараду для обговорення цього проекту, не ворухнувся, не вимовив ні звуку.

Тривале мовчання запанувало в каюті.

Нарешті зоолог, який сидів у кутку, немов прокинувшись, зітхнув, оглянув усіх і захоплено промовив:

— План геніальний! Геніальний тому, що він ясний і простий навіть для мене, не спеціаліста!..

— Нічого кращого придумати не можна, — підтримав думку зоолога головний акустик Чижов. Його кругле рум'яне обличчя сяяло; він то піднімав окуляри на лоб, то скидав їх на коротенький кирпатий ніс. — Розрахунки щодо гармати зроблені абсолютно вірно. Вона повністю виправдає надії Миколи Борисовича. Щодо мене, то я цілком підтримую цей план.

— Та тут взагалі й обговорювати нічого! — вигукнув головний електрик Корнєєв. — Професор має цілковиту рацію: план такий простий і ясний, що я навіть не вважаю за потрібне розбирати й перевіряти його розрахунки, які стосуються моєї галузі. Це сама звичайна робота теплових механізмів та апаратів підводного човна. Треба було тільки догадатися, як застосувати їх у цих несподіваних умовах…

– І для роботи дюз тут немає нічого незвичайного, — вставив Горєлов. — По суті, ми зовсім випустили з уваги, що для нашого «Піонера» лід — це та ж сама вода. І коли б не бажання прискорити його звільнення, ми могли б, хай товариш Чижов не сприйме це як образу, обійтися навіть без його ультразвукової гармати. Дюз і розжарення корпусу цілком досить, щоб пропалити льодяну стіну, як масло гарячою голкою. Та ось, як бачите, на жаль, ніхто з нас не додумався до такої простої речі. І я можу тільки вітати себе і всіх нас, що ми працюємо на такому підводному човні, як цей чудовий витвір радянської техніки, і під начальством такого тямущого й винахідливого капітана, як наш Микола Борисович! План прекрасний, і треба лише швидше, негайно взятися за його здійснення, щоб не гаяти дорогоцінного часу.

Капітан, який до цього часу сидів нерухомо, з напівзаплющеними, як звичайно, очима, на мить підняв повіки й кинув на Горєлова бистрий, короткий погляд. Уже в наступну мить він з тим же спокійним, безстрасним обличчям слухав старшого лейтенанта Богрова.

— Миколо Борисовичу! — промовив старший лейтенант, — Справа така ясна і думка командного складу підводного човна настільки уже визначена, що, я гадаю, можна було б дійсно перейти до одержання ваших конкретних розпоряджень про початок і порядок робіт по реалізації плану.

Капітан одначе ще раз звернувся до наради:

— Я дуже прошу, коли у кого-небудь є найменші сумніви або хоч би просте запитання, заявити про це.

Серед тиші, що запанувала, несподівано в каюту долинув приглушений хор густих і низьких чоловічих голосів. Немов здалека нестримними переможними хвилями вливалися в каюту величні звуки «Інтернаціоналу».

— Це що? — подивився на комісара капітан.

— Репетиція до сьогоднішнього вечора, — почулась тиха відповідь.

— А! — промовив капітан, посміхаючись. — Мабуть, доведеться вечір відкласти.

— Я гадаю, що концерт, який ви організуєте замість цього вечора, дасть команді незмірно більше радості, — сказав комісар.