Читати книгу - "Ескорт за примусом, Ольга Лавін"

94 Глава

Марині не варто було повідомляти Джерту наше місцезнаходження. Вона зробила неймовірну дурість, не думаючи про наслідки своїх дій.

- Ну, привіт, кохання моє. Тебе я теж радий бачити. Недовгим виявилася наша розлука. Хрін зі мною, тебе всюди шукає Ярослав. Але я вже йому не порадник і у ваші любовні інтрижки більше не влазю.

- А в мене зовсім інша інформація. Ти хочеш позбутися його. Потім усе забрати собі.

– Що? - Він направив на мене пістолет, але потім різко перевів його на Марину.
І ти повірив цій ненормальній? - Запитує Джерт і сміється.

- Що ця  курка тобі наплела?

- Джерте, я сказала правду. Я розкрила твою схему. Віддай мені сина! - Марина кидається на нього, але той різко хапає її за руку, розгортаючи до себе спиною, і приставляючи пістолет до її голови.

- Який син? Мила, ти мариш! Ти не можеш мати дітей. Чи забула ти про це?

- Не можу, так? Це ти мариш! Ти вкрав мого малюка прямо з пологового будинку! ВІДДАЙ! - Марина намагається вирватися, але Джерт не жартує. Він уже зводить курок і я розумію, що зараз її голова може розлетітись на частини. Я не готовий до такого видовища. Що йому треба? Гра, списки? Нехай все забере, але всі залишаться живими.

- Тихіше, Джерт. Я все зрозумів, прибери пістолет.

- Єдине, що я можу зробити, то це спустити курок. Потім знову підставити тебе. І тоді точно ти з Голландії вже ніколи не виберешся. Адже в тебе сестричка в Росії. Як же ти її залишиш?

- Не треба. Ти розумієш, що це неправильно. Я віддам гру.

- Хіба справа у списках, Арні?

- Не у списках? Тоді в чому?

- У владі.Що ти наплела йому, любов моя? Яку казку тобі розповіла, Марино? Дівка, яка понад п'ять років провела у психлікарні. Яка опинилася на трасі через свою німфоманію. Тебе вона ще не встигла затягнути в ліжко? Мариша, ти не розповіла своєму новому дружку, де ми познайомилися?

- Відпусти мене. Віддай сина. Ти обіцяв, - повторювала вона знову і знову.

- Сина, моя мила, ти сама вбила. Через це і перебувала у психлікарні. Як ти з ним розправилася? Чи задушила подушкою? - Тут він уже прибрав пістолет і засунув його в задню кишеню, але Марину так і не відпустив. Схопив її за горло і стиснув трохи. Впевнений, що їй важко дихати.

- УВбила, так. Чи тобі показати її медичну картку із психлікарні?
Я йому не вірив. Не могла вона так вчинити з дитиною. А з іншого боку, у кожного свої скелети в шафі.

- Вона хвора на голову. Зламана психіка. Зроби сам висновки, Арні.

- Ти ж хочеш позбутися Ярослава. Як ти знайшов матір Зої? Вона справжня мати чи це все твої витівки?

- Мати Зої? Я не шукав. Вона сама з'явилася.

- Ти брешеш! - намагаюся змінити тему, щоб хоч якось переключити його увагу від Марини, яка тремтить від страху і задихається від нестачі повітря.

- Думай так, якщо хочеш. Насправді я не шукав.

- Тоді як вона опинилася в Амстердамі? Як усі ми опинилися в цій довбаній країні та в повній дупі?

- Це питання постав собі сам. Адже ти хотів легких грошей. Ти спочатку погоджувався на цю авантюру.

– Скільки років ти виношував свій план? Це все через дружину?

- Який ти дурний. Хоча, мозок у тебе що треба.Мене злив той факт, що ти можеш з нею спати, не сперечаюся. Але все набагато простіше. Я працюю на Яра вже досить давно. Не думав, що цей сосунок зможе мати такий вплив. Але як виявилося – може. Коли ми вперше познайомилися з ним, я був приголомшений. Майже вдвічі молодший за мене, а вже такий бізнес. Бізнес, що славиться популярністю у країнах Європи для заможних. Дуже заможних.
Здебільшого дівчат шукали із країн СНД. У пріоритеті тих, хто не проти надавати ескорт послуги. А таких виявилося чимало.

- Навіщо ти мені зараз усе це кажеш! Відпусти Марину, забирай гру і дай мені спокій!

- Стисну сильніше її шию і вона труп. Хіба ти не поспішаєш на весілля до Яра? Невже дозволиш своїй Зої сказати йому «згодна»?

- Не хочу. Відпусти Марину. Будь ласка.

- Не хочеш? Що ж, тоді мені варто тебе порадувати. Весілля відбудеться за годину, - повідомляє, різко відштовхує Марину від себе, бере в руку пістолет і стріляє просто кілька разів.
Дикий крик. Їй боляче. Вона падає на підлогу, хапаючись за живіт, через тканину вже бачиться кров, утворюючи червону пляму. Тяжко дихає, а потім завмирає.
Впадаю до неї в надії допомогти, але Джерт не дозволяє. Направляє пістолет уже на мене.

- Вона мертва. Немає сенсу рятувати мертвого, є сенс урятувати живого.

- Навіщо ти це робиш? Ти псих? Може, не Марина, а ти справжній псих, який уявив себе Богом? Ти хочеш для чогось зіпсувати весілля Зої та Яру? Але навіщо? Адже я відчуваю, ти щось задумав!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно