Читати книгу - "Відлюбилося, Інна Турянська"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Каріна Лозова: Поговоримо про дітей?
Тимофій Єременко: Спільних?
Безголовий! — аж крикнула Каріна і вигнула губи спочатку у образі, але потім посмішці.
Каріна Лозова: Спільними тепер у нас хіба що внуки тепер будуть.
Тімоха прочитав смс і подумав, цікаво чи здогадувалася Каріна про те, як він насправді мріяв про їхнє спільне життя, дітей, кохання. Чи мріяла вона про теж саме, чи хотіла цього, чи була щасливою всі ці роки таки з іншим?
Тимофій Єременко: Ти щаслива?
Ні, ну він знущається, чи що? — говорила сама до себе жінка.
Каріна Лозова: Я щаслива, що знайшла кохання, яке не закінчилося за один сезон цвітіння ромашок!
Тимофій Єременко: Період цвітіння ромашок лише починається=). І не закінчується, бо вони багаторічні, бо інакше ромашки які я приніс тобі тоді вже давно були б на смітнику.
Каріна Лозова: За те на смітнику опинилося моє серце. Воно вмирало там. Вмирало, через тебе! Все через тебе!! — писала Каріна з сльозами на очах виливаючи весь свій біль, відчай, розпач. Все, що всі ці роки сиділо в ній, давило. Душило почуттями солодкості і гіркоти. Муки і радості.
Тимофій навіть крізь букви відчув її біль. Вона теж все ще кохала його. Все ще любила.
Тимофій Єременко: Карін, я все тобі поясню. Я не збираюся руйнувати твою сім'ю, ні сім'ю наших дітей. Я жартував про все, це правда. Але серед тих всіх слів які я говорив тобі, жартом, злим жартом було лиш те, що мені відлюбилося.
Каріна плакала лиш сильніше. Ну навіщо він пише їй? Навіщо?
Тимофій Єременко: Я все ще люблю тебе. І завжди любив лише одну квітку Ромашку. Знаю, ти можеш не вірити мені, і маєш право, та я не жартую.
І для чого я їй це пишу? — думав Тимоха, бачачи, що Каріна так нічого і не відписала, в потім взагалі зникнула з онлайн. Обхопив голову руками. Дурний, він вже одного разу розбив їй серце, тепер знову що…що він добивається? Хоче розбити її сім'ю, розбити стосунки свого сина?
Тімоха Єременко, вгамуйся! — гаркнув сам до себе. Ти зробиш все, щоб твій син став щасливим, а для цього нещасним треба стати тобі! Ти на це заслужив!
Каріна вимкнула соцмережі. Обережно взяла новий горщик куплений Лізою, насипала туди землі. Обережно взяла ромашки з води. Серед стебел з'явився один невеличкий бутончик. Ромашки знову зацвітають, як і її почуття з новою силою розпускаються у серці. "Не можна любити, тобі не можна його любити!"
###
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відлюбилося, Інна Турянська», після закриття браузера.