Читати книгу - "Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой"

— Знаєте вислів «випустити пару»? — відповів Коен, відплюнувши крихти собачого печива.

— Знаємо, — сказав Ед, — а як щодо інших імен? Чи не згадували Енґлеклінґи іще когось, окрім Кеткарта?

— Ні. Та я й і із Кеткартом особисто не був знайомий — чув лише, що той сидів за розбещення неповнолітніх, з цього і суджу. Знаєте, Біблія каже: «Не судіть, і не судимі будете», але я іноді хочу, аби мене судили, тому й собі не відмовляю: «Суди собі, Мікстере».

— Чи не давали ви братам порад зі створення мережі розповсюдження?

— Ні! Клянуся Богом та Мікі-молодшим, ні!

— Міку, а тепер головне питання, — сказав Ґаллодет. — Ви комусь розповідали про це все?

— Я нікому не казав! Ці дрочильні журнали — то страшний гріх. Я навіть Дейві відправив погуляти, коли до мене приперлися двоє цих meshugeneh![15] А Дейві — це мої вуха. Словом, вам має бути зрозуміло, наскільки я шаную вміння зберігати секрети!

— Еде, поки ти говорив з охоронцем, — сказав Ґаллодет, — я зателефонував Рассу Мілларду. Він сказав, що розпитав своїх хлопців з приводу тієї справи з порножурналами, і там повний глухар. Ані натяків на зв’язок із Кеткартом, ніяких слідів — геть нічого. Расс переглянув всі звіти по «Нічний сові», але нічого, що було б хоч якось пов’язано з порнографією, також не знайшов. Бад Вайт перевірив зв’язки Кеткарта — і теж голяк. Еде, те, що Сьюзі Леффертс родом із Сан-Бернардіно, — це просто збіг. Кеткарт не зміг би провернути нічого, навіть якби дуже постарався. Енґлеклінґи просто купилися на його балачки.

— О, тут є про що поговорити, — сказав Мікі Коен-старший, гладячи Мікі Коена-молодшого. — Батьки і діти — не тема, а просто свято. Погляньте хоча б на мене і на мого собачого синочка, а старий Франц і ці його беззубі ідіоти-синки — то взагалі. Франц був геніальним хіміком, він допоміг не одному психові. Коли кілька років тому в мене сперли велику партію героїну, я подумав про нього і уявив, що замість мого поетичного генію я був би обдарований здатністю самому виробляти собі порошок на продаж. Ех… Повертайтеся додому, хлопці. Порножурнали на вбивць вас не виведуть. Це ті чорномазі, ті срані чорномазі завалили шістьох людей.

Розділ 35

Пляшки: віскі, джин, бренді. Миготіли вивіски: «Шлітц», «Блю Ріббон». Моряки попивають холодне пиво, щасливі люди занурюються в забуття. Помешкання Гадженса у кварталі звідси — Джек вирішив бахнути для хоробрості. Він знав це іще до того, як сів на хвіст Баду Вайту, а тепер переконаний в цьому на сто відсотків.

— Скоро зачиняємося! — крикнув бармен.

Джек ковтком допив, приклав холодну склянку до шиї. Перед очима знову пронеслися події сьогоднішнього дня.

Міллард сказав, що Дюк Кеткарт перед смертю намагався продавати його порнуху.

Бад Вайт заїхав до Лінн Брекен — однієї із тих схожих на кінозірок повій. Перебував усередині зо дві години; потім повія проводила його до дверей. Він провисів у Вайта на хвості до самого будинку, прокручуючи в голові відомі факти: Вайт знає Брекен, Брекен знає Пірса Петчетта, той, зі свого боку, знайомий із Гадженсом. Сід знає про «Малібу Рандеву», не виключено, що знає і Дадлі Сміт. Невже Дадлі влаштував стеження за Вайтом лише через те, що Бад засмутився через убивство тієї малої повії?

Пульсували на вулицях неонові монстри — вивіски пивних барів. Джек приміряв у машині кастет — о, познайомившись із ним, Сід би заговорив і віддав досьє…

Джек прожогом помчав на місце: будинок Гадженса, темні вікна, неподалік припаркований знайомий «пакард». Джек постукав у двері.

Минуло тридцять секунд — і нічого. Джек спробував відчинити двері —ті не піддавалися, а тоді навалився на них плечем. Відчинилися.

Який же там стояв сморід…

Повільними рухами Джек дістав носову хустку, револьвер, ліктем намацав вимикач, аби не залишати відбитків. Натиснув на кнопку, увімкнув світло.

Сід Гадженс лежав, розкинувшись, на підлозі — килим під ним був аж чорний від крові, підлога — страшенно слизька.

Руки та ноги, відділені від тулуба, були під дивним кутом приставлені до тіла.

Тіло від паха до горлянки розпороте навпіл, у червоному місиві біліли кістки.

Позаду нього — кілька випатраних шаф, теки з них було звалено купою на підлозі, чистій від крові.

Аби не закричати, Джек вкусив себе за руку.

Кривавих слідів на підлозі не видно, можливо, вбивця вийшов через задні двері. Гадженс голий, весь червоно-чорний. Відірвані кінцівки, кров, що запеклася, візерунки — усе, як у тих порножурналах…