Читати книгу - "Ти - моя!!!, Кіра Шарм"

* * *

- Заспокойся, - Гліб плескає мене по спині, а я тільки стискаю та розтискаю кулаки. - У тебе хіба дим з ніздрів не йде.

У відповідь я тільки стискаю зуби.

- Слава, - ліфт піднімається болісно повільно. Це просто знущання! Краще б ми пішли сходами, давно вже були на місці. – Найімовірніше, це просто чергове непорозуміння. Ти ж уже знаєш, чого варта Бєлова.

Знати я знаю, але мізки відмовляються працювати. Залишається один оголений нерв.

- Знаєш, брате, краще я піду першим, - Андрюха і в ліфті намагається протиснутися вперед. - А далі за обставинами.

- Ага! - Підтримує Тоха, намагаючись мене відштовхнути до задньої стінки. – Платити за відновлення номера ми не готові ані морально, ані фінансово.

Але їм навіть учотирьох не вдасться мене зрушити з місця.

Нарешті цей ліфт - гребаний равлик, доповзає і шостого поверху. Тихий коридор. Відсунувши рукою невгамовного Андрюху, йду першим. Але рука Гліба, яку відчуваю на плечі, додає впевненості, що я все-таки цього разу не накосячу.

- Здається, там якийсь стукіт? - Невпевнено каже Ед, і я додаю кроку. Нічого взагалі тягнути, треба покінчити з цим якнайшвидше.

_____________

Ну, дівчата!!! Ще зовсім трошки!!! Нас вже 90!!! Як тільки буде 95 підписників, буде ще порція продочки!!! Дотягнемо!!! Я в вас вірююююююю!!!