Читати книгу - "Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора, Ольга Обська"

То є на ній пристріт чи ні? І якщо є, то виходить, що Тереса заразилася від Джозефа? Чому тоді вона не відчуває жодних проявів? І головне, як могла про все це дізнатися Бланка?

Зрозуміло було одне — потрібна консультація більш досвідченого фахівця. Тереса вирішила зв'язатися з дідом. Вона знала, що той має вихід на Валенсію. Тереса так і так збиралася надіслати йому повідомлення з проханням організувати зустріч із проклятійницею. Для Джозефа. Але тепер і сама потребувала її поради.

Зручно вмостившись у кріслі, Тереса записала для діда повідомлення. Особливо в подробиці не вдавалася — про те, що підозрює у себе пристріт, говорити не стала, щоб не хвилювати його. Дід її дуже любить і гостро переживає з приводу будь-яких проблем онуки. Тереса ще не забула, як він обурювався, коли вона розповіла йому про нареченого, який спочатку погодився, а потім відмовився.

Дідусю, мені дуже треба побачитися з Валенсією. Готую реферат з проклятійної магії — необхідна консультація. Можеш організувати зустріч?

Тереса не сподівалася, що повідомлення у відповідь прийде відразу. Дід не дуже любив новомодні мобільні кристали і не носив їх із собою. Добре, якщо хоч надвечір помітить повідомлення.

А поки що вона вирішила прогулятися до бібліотеки за довідниками з проклять. Може, знайде в них щось цікаве та корисне?

Ентоні не знав, як дочекався закінчення занять і післяобідніх академічних заходів. У нього не йшла з голови розмова з Габі через двері. Він дав їй піти. Дав, бо вона просила. А тепер його мучили недобрі думки, що даремно він знову її відпустив. Що, як вона знову зникне надовго? Що, як назавжди?

Але він відчував, що поки що вона ще тут. Він навіть знав, де її шукати. Це просто — вона ховається в пожежній вежі. А де ще? Недарма там вона і була, коли вони з Джозефом пішли шукати Тересу.

Вона знає код від магічного замка. Він сам їй колись показав. Із цією вежею у них пов'язано стільки всього. Там вони зустрічалися, були близькі.

У Ентоні народилася шалена думка — одразу, щойно звільниться, йти туди. Він був упевнений, що знайде Габі у кімнаті з каміном. А що як подіє магія спогадів? Що як він розтопить камін, як тоді, кине на підлогу пухнастий плед? Що, якщо опуститься на нього і покличе її до себе? Що, як вона так само, як і тоді, погодиться? Він обійме її, тендітну і ніжну, притисне до себе. Насолодиться жіночною стрункістю її тіла. Вдихне аромат волосся, проведе по ньому рукою — по довгих шовкових локонах. Якщо вона тихо видихне і підніме на нього очі. Що як її погляд буде таким самим, як тоді, і він, як і тоді, не стримається…

Ентоні ледве дочекався кінця всіх нудних і нескінченно довгих заходів і пішов у вежу. Він йшов, прискорюючи і прискорюючи кроки. Начебто залишилися лічені секунди, щоб встигнути…