Читати книгу - "Обурливо гарна, або Ліки Його Високості, Ольга Обська · автор"

Щойно Сніжана ступила зі сходів на підлогу і закрила кришку люка, спрацював механізм. Все повернулося у вихідне положення — стіл наїхав на люк, а ланцюг втягнувся у стіну. Зовні залишилася на видноті лише одна ланка.

Сніжана поставила назад на полицю книгу, яку використовував Тельмар, щоб приховати від сторонніх очей свій механізм, і обвела поглядом кімнату — начебто всі сліди злочину вдалося приховати. Їй не хотілося, щоб цілитель дізнався про її знахідку. Звичайно, непогано було б з'ясувати в нього, навіщо йому змія та миші. Але це вже якось іншим разом. Якщо Сніжана заїкнеться про свої пригоди прямо зараз, то Тельмар точно вижене її і про його уроки доведеться забути.

Вона сіла за стіл і почала старанно читати трактат, який їй порадив Тельмар перед тим, як пішов на аудієнцію до короля, — про хвороби ягнят у сезон дощів. Цілитель з'явився за кілька хвилин. Сніжана збиралася відзвітувати перед ним про те, що встигла засвоїти, але він забрав у неї книгу і недбало повернув на полицю.

— Перейдімо до практики, — несподівано заявив він.

Сніжана вухам своїм не повірила.

— Пам'ятаєш, перед тим, як піти, я розповідав про білу та чорну еолу.

Звісно, Сніжана пам'ятала. Її пам'ять була натренована на швидке запам’ятовування термінів. Студенту-медику за час навчання доводиться визубрювати тони інформації.

— Біла еола — це позитивна життєва енергія, яка дарує здоров'я та життя. Чорна еола — це негативна життєва енергія, яка викликає хвороби та смерть, — відтараторила Сніжана.

Тельмар і не подумав похвалити пам'ять своєї учениці. Лише кивнув.

— Досвідчений цілитель вміє керувати потоками еоли. У ментальному лікуванні — це основне вміння, — повчально сказав він, знімаючи з полиці якийсь круглий дерев'яний предмет.

Тельмар поклав його на стіл перед Сніжаною. На відшліфованій поверхні диска було намальовано концентричні кола з рунами. Сніжана відчула, як її охоплює хвилювання. Незрозуміло, що найшло на Тельмара, але, схоже, нарешті він вирішив перейти до справжнього навчання.

— Перенаправляти потоки еоли в організмі хворого — складне завдання. Ще складніше змусити еолу витікати назовні або втікати всередину. Лікуванню починають навчати з більш простої вправи — перенаправлення потоків еоли у власному тілі.

Хвилювання ще більше посилилося.

— Я помітив, ти шульга. Це так? — Тельмар глянув сердито, ніби мати ліву домінантну руку — злочин.

— Шульга, — зізналася Сніжана. Хіба вона мала вибір?

— Тоді поклади ліву руку на пентаграму, — наказав цілитель владно. — Щось відчуваєш?

— Ні. А повинна?

Він закотив очі, ніби йому дісталася не учениця, а рідкісний неук.

— Поки що ні. Але якщо все зробиш правильно, то повинна відчути. Пентаграма Тієрель здатна прийняти невелику кількість білої еоли. Твоє завдання сконцентруватися та направити потік до лівої долоні. Починай.

Ось так, без будь-яких докладних інструкцій? Що їй робити?

— Біла еола відчувається як тепло. Чорна — як холод, — все таки дав Тельмар хоч якесь невеличке пояснення.

Легше не стало. Сніжана все одно до кінця не розуміла, що має робити. І це вже не кажучи про те, що вона досі дуже сильно сумнівалася, що має якісь містичні ментальні здібності, які незрозуміло як розгледів Тельмар.

— Ну, північнице, чого чекаєш? — Досить грубо гаркнув цілитель.

— Як мені ці потоки спрямовувати? Я нічого не відчуваю. Жодного тепла.

— Воно всередині. В області сонячного сплетіння. Сконцентруйся.

Сніжана спробувала прислухатися до себе — до власних внутрішніх відчуттів. Порожнеча. Тільки хвилювання ще посилилось і на цьому все.

— Мало стараєшся, — знову прикрикнув Тельмар.

— Та нормально я стараюся. Просто не виходить.

Сніжана заплющила очі, спробувала абстрагуватися від зовнішнього світу. Де воно, це внутрішнє тепло? Немає його.

— Більше завзяття, більше старанності, — роздратованим скрипучим голоском наказував Тельмар.

— У вас неправильні педагогічні прийоми, — не витримала Сніжана. — Спочатку треба все нормально пояснити, показати.

— Багато ти розумієш у педагогічних прийомах, — уїдливо проскрипів Тельмар. — Еолу показати неможливо. Її не видно. Знаєш, як мене навчав мій наставник?

— Як?

— Якщо я погано старався, бив указкою по руці. До речі, десь і в мене лежала чудова довга указка, — Тельмар почав ритися на полицях.

— Що? — обуренню Сніжани не було меж. Задушливе хвилювання, моторошна досада, що нічого не виходить, роздратування і гнів на Тельмара — всі почуття скрутилися в одну грудку. Вона відчула різке печіння у районі сонячного сплетіння. Воно палким потоком затекло в серце, а звідти в ліву руку. Дійшло до долоні і вдарило палючим болем. Як же нестерпно пекло. Але Сніжана не відсмикувала руку. Перебувала у дивному трансі.

— А-а-а-а, — звук вирвався мимоволі.

Спочатку вона навіть подумала, що це Тельмар привів свою погрозу щодо указки в дію. Вона розплющила очі. Цілитель стояв поруч без жодної указки. Його рука несподівано ласкаво потріпала по голові, а потім він зняв Сніжанину палаючу долоню з пентаграми. На долоні здулися жахливі пухирі, як від опіку.

Тельмар похитав головою.

— Я ж сказав, що пентаграма Тієрель здатна прийняти лише невелику кількість еоли, — пробурчав Тельмар, дістаючи з полиці пляшечку з каламутною рідиною. — Опіків не було б, якби потік був слабким.

Він змастив Сніжані долоню, і біль одразу почав вщухати.

— Легше?

— Так.

— У тебе незвичайний дар, північнице, але треба вчитися ним керувати, — буркотливо проскрипів Тельмар. — І випереджаючи твоє запитання — не сьогодні. На сьогодні з тебе досить. Іди.

__________________________________

Мої хороші,

дуже-дуже вдячна Вам за вподобайки та коментарі, які роблять кожен мій день світлішим ❤️❤️❤️