Читати книгу - "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"

це і не говориться в п. 1 ч. 1 ст. 110 ГК [42], може бути надане органу юридичної особи законом. Так, прийняття рішення про ліквідацію товариства з обмеженою відповідальністю належить до виключної компетенції загальних зборів учасників (п. 8 ч. 4 ст. 145 ЦК), а акціонерного товариства — до виключної компетенції загальних зборів акціонерів (п. 4 ч. 2 ст. 159 ЦК; п. 21 ч. 2 ст. 33 Закону «Про акціонерні товариства» [228]). Це — імперативні правила. Відступати від них шляхом визначення в статуті товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерного товариства іншого органу, що має право прийняти рішення про ліквідацію відповідного товариства, було б неправомірним.

Що стосується права учасників юридичної особи прийняти рішення про її ліквідацію, то це формулювання застосовується до повних і командитних товариств, де органи юридичної особи взагалі не визначаються, а право ведення справ товариства (управління товариством) надається його учасникам з повного відповідальністю (ст. 122, 136 ЦК).

Якщо юридична особа заснована державним органом, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, об'єднанням громадян, споживчим товариством чи іншою юридичною особою, засновник повинен визнаватись органом юридичної особи, що наділяється, зокрема, повноваженням прийняти рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦК рішення про ліквідацію юридичної особи може бути прийняте в будь-який час на розсуд органу або учасників, уповноважених приймати такі рішення. Але законом можуть встановлюватись обмеження повноваження учасників або органу юридичної особи приймати рішення про ліквідацію юридичної особи.

4. Рішення про ліквідацію юридичної особи може бути прийняте судом на вимогу органу, що здійснює державну реєстрацію (таким відповідно до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» є державний реєстратор). Хоч ст. 6 названого Закону і не відносить до компетенції державного реєстратора звернення до суду з такими вимогами, все ж абзац перший ч. 2 ст. 110 ЦК є для цього достатньою підставою. Крім того, зберігає чинність п. 17 частини першої ст. 11 Закону «Про державну податкову службу в Україні» [81], відповідно до якого органи державної податкової служби мають право в передбачених законом випадках звертатись до суду з заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. При цьому скасування державної реєстрації треба тлумачити з урахуванням історичного фактора. Термін «скасування державної реєстрації» визначався в ст. 8 раніше чинного Закону «Про підприємництво» досить своєрідно (вкрай широко). З урахуванням ст. 38 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» [192] звернення органів державної податкової служби до суду з заявою про скасування державної реєстрації можна тлумачити як право звернення з заявою про припинення юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності. Проте від правової конструкції «скасування державної реєстрації», що є підставою ліквідації юридичної особи, тепер треба відмовитись повністю. Лише стосовно державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи вживається термін «скасування» (ст. 31 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»), але ж воно не є підставою ліквідації юридичної особи.

Право звернення до суду з заявою про ліквідацію юридичної особи надається також її учасникам.

5. Із ч. 2 ст. 110 ЦК, а особливо із ч. 2 ст. 38 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» можна зробити висновок про те, що для постановлення судового рішення про ліквідацію юридичної особи необхідне таке, що набрало законної сили, рішення суду про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути. Але це не є перешкодою для одночасного пред'явлення в суді двох вимог: 1) про визнання запису про проведення державної реєстрації недійсним; 2) про ліквідацію юридичної особи.

6. Відповідно до ч. 2 ст. ПО ЦК орган, що здійснює державну реєстрацію юридичних осіб, вправі пред'явити позов про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом. Частина 2 ст. 38 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» встановлює такі підстави для постановлення судового рішення про припинення (ліквідацію) юридичної особи:

а) провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

б) невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

в) неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

г) наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

7. Суб’єкти, які наділяються повноваженнями ліквідації юридичної особи, законодавством досить чітко не визначаються. У ст. 111 ЦК мова йде про ліквідаційну комісію. У частині 2 ст. 110 ЦК передбачено право суду покласти обов'язки щодо ліквідації юридичної особи на його засновників або орган, уповноважений приймати рішення про ліквідацію юридичної особи (таким органом найчастіше є збори учасників, на які взагалі неможливо покласти будь-який обов'язок, бо на збори силоміць нікого не водять). Стаття 38 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» передбачає визначення державним реєстратором голови ліквідаційної комісії, якщо суд прийняв рішення про припинення юридичної особи, але не поклав обов'язки щодо ліквідації юридичної особи на відповідного суб'єкта. Таким визначається керівник органу управління юридичної особи або її учасник.

8. Особливості ліквідації банків встановлюються ст. 87 — 98 Закону «Про банки і банківську діяльність» [163]. Законами встановлюються особливості ліквідації деяких інших юридичних осіб (ст. 20 Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» [168]; ст. 13 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» [177] тощо).

Стаття 111. Порядок ліквідації юридичної особи

1. Ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс,