Читати книгу - "Гра в чужу брехню, Олена Гриб"

Життя імперії потроху поверталося на круги своя, а тойянські проблеми залишалися в Тойяні. І якось так виходило, що накопичитися їх встигло значно більше, ніж міг припустити молодий правитель, до того ж Крезін, намагаючись розібратися в ситуації на свій розсуд, перевернув із ніг на голову всі правила палацу.

Дісон говорив, що Маргалінайя підкорила за допомогою приворотного зілля половину придворних, і навіть його самого? Радник колись пізнав дію «чар» юної принцеси на власній шкурі, тому, недовго думаючи, вигнав із палацу всіх чоловіків, навіть стражників-чоловіків спробував замінити жінками. А коли з Клуса прислали бочку зілля, що рятувало від найпоширеніших чар, Крезін розійшовся не на жарт.

Втім, слуги зраділи дозволу повернутися до роботи (і, звісно, зарплатні), а ось міністрам несподіване кроплення не сподобалось. Але веллійському раднику, якого сам імператор називав другом, було начхати на думку кіратців, тому головні чиновники Тойяни сьогодні всі як один пахли шавлією і тихо погрожували переламати іноземному вискочці другу ногу.

– Є щось термінове? – обірвав потік інформації Арголін, якого насамперед хвилювала магічна сітка, а не подробиці життя палацових службовців.