Читати книгу - "Академія Буцеол. Стихійниця, Птаха"

Я зайшла у будинок, повернулася із прогулянки,  мене зустріла сестра Віолета, вона радісно посміхається.

- Сестричко, ходімо у вітальню, там на тебе чекає гарна новина.

Вона схопила мене за руку й повела туди. Ми з сестрою різні, вона вища за мене, брюнетка, а у мене волосся пшеничного кольору,  у неї очі блакитного кольору, а мої зелені,  я струнка,  а вона трохи повна, у неї волосся пряме,  а у мене кучеряве.  Я схожа на тата,  а вона на маму.

Віолета завела мене у вітальню, на мене чекають мама і тато,  вони радісно посміхаються.

- Доню, у нас для тебе є радісна новина: тобі прийшов лист із академії Буцеол,  вони тебе приймають, ти маєш приїхати туди третього дня Третього Післядощового місяця для визначення факультету, - повідомила мене мама.

- Сподіваюся, що це буде факультет яснобачення, як у нас із мамою, - додав тато.

Мої батьки познайомилися в цій академії, вони у мене провидці. Віолета моя старша сестра, вона теж навчається на факультеті яснобачення, перейшла на третій курс, навчатися потрібно сім років. 

Мені потрібно їхати через тиждень на визначення факультету,  навчання почнеться із першого дня Першого Переддощового місяця. Я сподівалася,  що саме академія Буцеол запросить мене на навчання,  але були сумніви. Батьки і сестра мене привітали. Я весь тиждень була схвильована і з нетерпінням чекала на поїздку до академії.