Читати книгу - "Академія Буцеол. Стихійниця, Птаха"

Я просила тата, маму і Віолету зазирнути в майбутнє і подивитися на який факультет я потраплю,  але вони відмовилися, бо заглядати у майбутнє рідних можна у крайньому випадку, це правило я запам'ятала з дитинства. 

Сьогодні їду до академії, дуже хвилююся, у автобусі, який прямує до міста Шімте, поруч зі мною сидить якась дівчина, вона вища за мене, має довге волосся,  заплетене у косу, вона брюнетка,  у неї сіро - блакитні очі, на ній довга сукня, червоного кольору,  а на мені синя футболка і сині джинси, моє волосся розпущене. 

- Ви їдете в академію Буцеол навчатися, - не запитала, а ствердно сказала дівчина. 

- Звідки ви це знаєте?

Я здивована, хоча, може, вона ясновидиця майбутня.

- Я майбутня ясновидиця, а от ви потрапите на інший факультет.

- На який саме?

- Дізнаєтеся на розподілі, якщо я скажу, то вам буде нецікаво проходити розподіл. Хоч у вас батьки і сестра ясновидці, у вас зовсім інші здібності, скажу тільки, що вони у вас від прапрабабусі, відомої, до речі. Ваші батьки не розповідали про неї задля вашої безпеки,  як вони думали, і сподівалися, що цього дару не буде ні а кого. Детальніше розпитаєте про це у своїх батьків. Мене, до речі,  звуть Уляна, а ви Лілія. 

- Приємно познайомитися.

Ми розмовляли, виявилося, що Уляна з сусіднього міста Сан, вона із сім'ї ясновидців, у сім'ї єдина дитина, її батьки працюють на місцевого багатія, платить він їм добре, тому у них непоганий матеріальний стан. Про себе мені розповідати не довелося, Уляна і так про мене багато чого знає.

На розподіл приїхала група студентів із тридцяти людей, протягом серпня майбутні студенти будуть приїзжати, розподіл триватиме до двадцять восьмого числа. Уляна, як і говорила, пройшла на факультет яснобачення.

Я зайшла останньою, члени комісії попросили зайти мене у окрему кімнату у узятися правою рукою за камінний виступ, тут темно і стіни кам'яні. Коли я узялася, то відчула проколювання по тілу, потім напис на стіні " Стихії ", з щілини висунувся папірець,  я його узяла й вийшла, віддала директору.

- Вітаю, адептко Ясна Ліліє Степанівно на факультеті стихій, - з радісною посмішкою привітав мене директор. 

Я оформила документи, мені показали мою майбутню кімнату в гуртожитку, стихійники живуть окремо від інших,  кімната розрахована на двох людей. На щастя, навчання на факультеті стихій безкоштовне, це єдиний факультет,  де не потрібно платити за навчання, бо це робить сам кемміст. Після цього я пішла на автовокзал, через пів години у мене автобус додому.