Читати книгу - "Несподіване життя, Дарія Скай"

Я завжди вірила, що щастя — це не лише про гроші, а й про любов, підтримку та взаєморозуміння. 

Але коли ти живеш у достатку, важко зрозуміти, що у твоєму житті бракує чогось важливого.

Мій шлюб із Ігорем здавався ідеальним: ми познайомилися на одному з благодійних прийомів, куди мене запросили батьки. Він був красивим, впевненим у собі, амбіційним. У свої 25 років він уже керував невеликою компанією, яка з часом перетворилася на успішний бізнес.

Мені було 22, коли ми одружилися. Весілля відбулося у розкішному заміському маєтку: білий шатер, сотні гостей, оркестр, десятки букетів білих троянд. Я тоді вірила, що це початок казки, у якій ми будемо щасливі назавжди.

Перші роки нашого шлюбу дійсно були схожі на казку. Подорожі, дорогі ресторани, спільні вечори вдома з келихом вина й планами на майбутнє. Ми обоє були з небідних сімей, тому питання грошей ніколи нас не турбувало. Але чим більше Ігор досягав успіхів, тим частіше я помічала, як змінюється його ставлення до мене.

З часом наші розмови ставали коротшими, а тиша за вечерею — довшою. Проблема з дітьми стала наростати, мов снігова куля. Ми намагалися — але нічого не виходило. Ігор не любив говорити на цю тему, та я бачила, як його це гризе.

Я почала відчувати, що ми віддаляємося одне від одного. Але ніколи б не подумала, що це закінчиться так.