Читати книгу - "Море вийшло з берегів, Малінкіна"

Перша і єдина

Він.

Я мчав майже під 100 км/год не дивлячись на обмеження швидкості в 50 км/год по місту. Настрою не було зовсім, і щоб хоч якось розбавити цей і без того хмурий день увімкнув радіо в машині, з відти пролунала "100лиця – На пафосі":  "Ти така на пафосі, на пафосі, а я до тебе на зеленому "Ланосі". Смішку не зміг стримати, бо колір мого авто саме зелений, благо не "Ланос", "Тайота", а дівчина, з якою мав зустріч реально з закедонами. То ресторан їй не такий, то двері не відчинив, то офіціантка не так дивиться-подає-говорить. Вже після першої години спілкування та її розповіді про манікюр, косметологів, подруг, я  мріяв, як буду втікати додому від цієї, не побоюсь цього слова "курки". Таких малоінтелектуальних дівчат я давно не зустрічав. Та, і якщо чесно мені потрібна була всього одна ніч, трохи розрядки та задоволення для тіла. Не зміг. Після вечері викликав дівчині таксі, і пославшись на роботу швиденько з нею попрощався, ще й номер її заблочив. Додому не хотілося, то ж вирішив проїхатися містом.

Вона.

Вже цілу годину не можу нічного придумати, хореографія просто не приходить в голову. Це цілковито не мене не схоже. Зазвичай, година-дві і готово. Чи то трек не по душі, чи настрій не підходящий. Ще з півгодини помучала свою голову, так нічого толкового й не зробивши, вирішила, що ранок мудріше вечора, й притупленому настрої попленаталася перевдягатися додому. На вулиці ще й після дощу була прохолодна погода, вітру не було, та жовте осіннє листя плавно зривалося з дерев та падало на мокрий асфальт та величезні калюжі. Я настільки захопилася тренуванням, що навіть не чула, коли йшов дощ. Та картина на вулиці, яку я зараз бачила та трек – Teddy Swims – Bad Dreams, який грав у мене в навушниках миттю склав пазлик в голові і вже перед очима я бачила дві вісімки рухів, які я маю зафіксувати, бо поки дійду додому точно забуду. І не довго думаючи, я дістала телефон, додала гучності у вуха й почала просто посеред вулиці танцювати. Рухи були чіткі та відточені, я отримувала задоволення, що експромт-хореографію все ще тримала моя голова, й моментально придумувала нові. Я відчування прилив щастя в грудях, і в ту ж мить відчувала вологість на собі від води, з калюжи якої мене окотило холодною хвилею.

Він.

Ох, йо… оце халепа. Це не калюжа, це ціле море, і саме в ньому наразі купалася ота божевільна . Швидкість збавити вже не було змоги, хоча я й помітив її, через яскраво салатовий колір навушників. Та якого біса треба було стояти в такому місці, і не просто стояти, а ще й танцювати. Совість моя відразу почала гризти, ох це ж виховання, тому при першій ще можливості, я розвернувся та помчав туди, де пару хвилин назад, "море вийшло з берегів". Мав надію, що дівчини вже й слід прослив. Ну яка б нормальна стояла на місці після такого. Хоч би поліцію не викликала. Картину, яку я побачив перед собою, коли під'їхав, мене трохи здивувала. Дівчина зовсім не звертала увагу на промоклий одяг, а крутила в руках телефон і активно жестикулювала.

Вона.

Ні, ні, ні будь ласка, працюй. Тільки не зараз, не на часі вимикатися. Я відчайдушно трясла своїм телефоном в усі сторони, а з нього все капала вода. І мене найбільше хвилювало не те, що він змок, а те, що відео не зберіглося, і моя спонтанна хореографія геть згублена. Бо подія, яка тільки що відбулася зі мною розвіяла всі мої думки. Добре, що хоч навушники працюють, хоча наразі я вже не впевнена, бо музика не грає ж. І через секунду бічним зором бачу машину, яка під'їхала все в тут ж злополучну калюжу, добре, що вдруге не окотили. З неї вийшла чоловіча статура, як на мене, зі збентеженим виразом обличчя. Вигляд вам гарний, розстебнута шкіряна куртка, білосніжна футболка під нею, чорні сліми, які обтягували стрункі мязисті ноги. І нашо я ото почала розгядати його, тому трухнула головою, і знову звернула увагу на свій гаджет. А чоловік тим часом йшов у мою сторону.

Він.

Не розумію, що на мене найшло, коли я підійшов до дівчини, бо замість "Вибачте" я промовив: "Ти шо, дурепа?". Вона подивилася на мене своїми великими бездонними очима і тільки но хотіла шось промовити, як почувся різкий свист, а за ним гучний звук, який пронизав все навкруги. Від того гулу, пташки, які сиділи на сусідніх деревах, вмить розлетілися, хмари в цю ж секунду наче посірішали. Ми удвох машинально присіли і дивилися один на одного. Дівчина нічого не говорила, тільки зініци її були збільшені в троє, чи то від страху, чи від здивування, я так і не зрозумів. ЇЇ руки тримтіли, та щоб це приховати, вона їх сховала в кишені, різко підвелася, розвернулася на 180 градусів і швидко попрямувала від мене в інший бік.

Вона.

"Укриття, ховатись, дві стіни, укриття –дві стіни", як мантра відбивалося в голові. І хоча я розумію, що війна закінчилася, і це був лише наш військовий літак, та ноги несли мене кудись, куди я навіть не розуміла. Мене зупинили тільки міцна рука, яка надавила на моє плече, аж до болю. "Стій, дурко! Все добре! Небезпеки немає!" - почула позаду. Страх враз змінився гнівом, бо голос який я почула належав тому самому хлопцеві, який вже вдруге називає мене "дурною". Такою в очевидь я не була, та й раніше таких "компліментів" не від кого не отримувала.

Із нас двох, нерозумний (недолугий) тут тільки ви, бо адекватна людина зменшує швидкість, проїжджаючи повз таку кількість води на дорозі! І припиніть вже тиснути на моє плече, бо прийму за напад і зателефоную в поліцію. Те, що телефон в мене показував чорний екран, я й не згадала, та й подумала, це його має відлякати. Хлопець прибрав свою руку, натомість підійшов ближче і запитав: "Може у лікарню? Вигляд маєш кепський". Мої брови поповзли вище, ще момент і я почала штовхати його своїми мініатюрними долонями в груди, мої пальці лишали сірі і вологі сліди на його білосніжному одязі, не витримавши, я випалила всі свої емоції: "Це все через вас! Ви винні у тому, що я мокра, що я досі не вдома, що я без відео лишилася". "І взагалі, чого ви до мене причепилися, йдіть вже собі, сама розберусь". Після цих слів, я відійшла від нього на чималу відстань, ну так, про всякий випадок і пильно подивилася на нього, чекаючи відповіді. ‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍