Читати книгу - "Скорочено Євгеній Онєгін"
- Жанр: Шкільні підручники / Класика
- Автор: Олександр Пушкін
Роман «Євгеній Онєгін» Олександра Пушкіна — це найвизначніший твір російської художньої літератури. По особливості написання його просто неможливо порівняти з іншими.
Ключовий герой роману — молодий, але вже дуже багатий дворянин Євгеній Онєгін, мусить проживати своє життя в вищому суспільстві, ходити на різні заходи, в театри і т.п. Щасливе, безтурботне життя, могли подумати ви, але все не так просто. Радимо читати онлайн усім скорочено книгу «Євгеній Онєгін» автора Олександра Пушкіна.
Він страждає від нудьги і бездіяльності, ніби все, що він робить — це пусте. Несподівано він дізнається про смерть дядька, який заповів йому свій дім в провінції. Щоб отримати трохи розради, він переїжджає туди, але з часом йому також стало нудно. Хоча є свої плюси, він познайомився з зовсім молодим поетом Ленським та сімейством Ларіним — це були його сусіди.
І тут він розуміє, що одна з доньок Ларіних Тетяна несамовито закохується в нього з першого погляду. Вона пише йому листа.
Що відповість Євгеній? Чи зможе він її покохати так само, як вона його?
Щоб дізнатися, чим закінчилися пригоди Євгена Онєгіна, чи зміг він довести Тетяні щирість своїх почуттів? Вам необхідно скачати безкоштовно скорочено «Євгеній Онєгін» автора Олександра Пушкіна на нашому сайті в таких форматах: fb2, txt, rtf, epub.
Тут ви можете скачати безкоштовно твір “Євгеній Онєгін” (скорочено) Олександра Пушкіна, який ви можете прочитати приблизно за 38 хвилин.
Євге́ній Онє́гін» — роман у віршах російського поета Олександра Пушкіна, написаний в 1823—1830 роках, один з найзначніших творів російської словесності. Оповідання ведеться від імені безіменного автора, який представився добрим приятелем Онєгіна. У творі на широкому тлі картин російського життя показана драматична доля представників російського дворянства першої чверті XIX століття.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Роман у віршах
Роман починається з присвяти (поету і критику Петру Олександровичу Плетньову).
Пропонуючи на суд друге зібрання пістрявих глав, О. С Пушкін називає свій роман плодом безсоння, легкого натхнення, незрілих і зів'ялих літ, холодних спостережень розуму і гірких нотаток серця.
Глава перша
"Мій дядько чесний без догани,
Коли не жартом занеміг,
Небожа змусив до пошани
І краще вигадать не міг.
Воно й для інших приклад гожий;
Але яка нудота, Боже,
При хворім день і ніч сидіть,
Не покидаючи й на мить!
Яке лукавство двоязике —
Напівживого розважать,
Йому подушку поправлять,
Журливо подавати ліки,
Зітхать і думку берегти:
Коли ж візьмуть тебе чорти?"
"Так у пилюці, на поштових гадав" Євгеній Онєгін — "гульвіса молодий", коли їхав у провінцію до хворого помираючого дядька.
Перед тим, як продовжити розповідь, автор знайомить нас зі своїм героєм.
Євгеній "родивсь на берегах Неви", його батько, "служивши чесно, без пороку", жив у достатку ("три бали він давав щороку"), наробив боргів і розорився. Проте хлопчик все-таки отримав звичайне для його кола виховання і пристойну освіту, хоча досить поверхову. "Ми всі навчались небагато, абияк і абичого",— зауважує з цього приводу Пушкін.
У вісімнадцять років Євгеній міг добре спілкуватись і писати по-французьки, легко танцювати мазурку, міг згадати один-два вірші з "Енеїди" Вергілія і написати в кінці листа латинське "vale", що означає "бувай здоровий".
Він зроду любий мав талант
Про будь-що довго не шукати
В розмові гострого слівця,
З ученим виглядом знавця
В поважних справах німувати
І викликати усміх дам
Огнем нежданих епіграм.
Усього цього було достатньо, аби "в загальнім, присудили хорі: учений хлопець та педант".
Наш герой не полюбляв вірші, проте був ознайомлений з працями англійського економіста Адама Сміта і міг порозмірковувати про те, як багатіє держава.
Але ось у чому Онєгін був "справжній геній", що знав він краще всього — так це науку "милування". її вивчив він досконало і досить рано навчився хвилювати жіночі серця.
Євгенія прийняв вищий світ, кожного ранку йому присилали два-три запрошення на вечірки. І скрізь треба встигти. Ось він у модному ресторані, а ось уже в театрі, на новому балеті. Навівши лорнет на ложі світських дам, він окинув їх нудним поглядом... і позіхнув. Спектакль ще не скінчився, ще лакеї чекають біля під'їзду своїх панів, а Онєгін уже поспішає додому, щоб устигти перевдягнутися перед балом.
Разом з нашим героєм ми заходимо в його кабінет. Тут все ніби створено для розкошів. Люльки з янтарними мундштуками, порцеляна (1) і бронза, парфуми у кришталевому флаконі, різноманітні щіточки, пилочки, ножиці.
Господар цього кабінету — великий франт, він по три години проводить перед дзеркалом, але автор не бачить у цьому нічого поганого.
Г ось, перевдягнувшись, Онєгін поспішає на бал. Він під'їжджає до пишного будинку, осяяного яскравими вогнями. Стрілою мчить мармуровими сходами і входить до зали. Там уже повно народу, гримить мазурка, бряжчать шпори кавалергарда, літають ніжки пишних дам. З балу Онєгін повертається додому вранці, коли Петербург уже прокидається. Стомлений, він спить до полудня, а потім знову до наступного ранку його життя розписане.
Але чи був Євгеній щасливим — "серед блискучих перемог, у насолоді кожноденній"? На жаль!
...почуття пригасли юні;
Докучив рано світський шум;
Недовго вабили красуні
Нудьгу його всякчасних дум;
Лукаві зради натомили,
І друзі й журба обманили.
Недугу, яка оволоділа його героєм, Пушкін називає коротко: "подоба англійському спліну, нудьга, по-нашому".
Онєгін залишився удома на самоті, взявся писати, та з-під його пера нічого не вийшло. Він взявся читати, але читання йому швидко набридло.
Євгеній був готовий вирушити у мандри, подивитися чужоземні країни, але помер його батько і юрба кредиторів почала насідати на сина. Незабаром прийшла звістка, що дядько Євгенія слабий і хотів би перед смертю з ним побачитись. Євгеній стрімголов помчав у село, "і позіхав заздалегідь, приготувавшися лукаво заради грошей до оман". Але приїхавши, він уже не застав дядька живим.
Успадкувавши великий маєток, Онєгін оселився в селищі. Спершу йому там все здавалось новим
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Скорочено Євгеній Онєгін», після закриття браузера.