BooksUkraine.com » Дитячі книги » Від краденого не погладшаєш, білоруська казка 📚 - Українською

Читати книгу - "Від краденого не погладшаєш, білоруська казка"

47
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Від краденого не погладшаєш" автора білоруська казка. Жанр книги: Дитячі книги. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!
Електронна книга українською мовою «Від краденого не погладшаєш, білоруська казка» була написана автором - білоруська казка, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "BooksUkraine.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Дитячі книги".
Поділитися книгою "Від краденого не погладшаєш, білоруська казка" в соціальних мережах: 

Читання української літератури на BooksUkraine.com - це не лише знайомство з творчістю талановитих авторів, але й відкриття нових горизонтів для душі. Ви зможете перенестися у часі та просторі, відчути на собі радість та біль героїв, побачити світ очима митців, які майстерно малюють словами.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити

Було в одного чоловіка два сини. Як виросли вони, батько сказав:

– Пора, сини до роботи братися. Хто з вас чим хоче зайнятися?

Мовчать сини – не знають, яку собі роботу вибрати.

– Ну, тоді підемо,– каже батько,– у світ, походимо, подивимося, що люди роблять.

Зібралися й пішли.

Ідуть так поволеньки, сини до всього придивляються, думають, яку роботу їм вибрати.

Підійшли до одного села. Бачать – стоїть при кінці села кузня. Зайшли вони туди. Привіталися до коваля, поговорили. Старший син навіть молот у руки взяв – допоміг ковалеві леміш викувати.

І знову далі рушили.

Підійшли до другого села. Старший син подивився туди-сюди: не видно кузні в цьому селі.

От він і каже до батька:

– А чому б і тут кузні не поставити? Я міг би ковалем залишитися. Мені ця робота подобається.

Батько зрадів: знайшов, думає, старший син, як заробляти на життя!

– Добре,– каже,– будь ковалем у цьому селі.

Поставив він синові кузню, той і став ковалювати. Люди

його хвалять, і сам він своєю роботою задоволений.

А менший син, скільки не ходив, ніяк не міг роботу до вподоби вибрати.

Іде він якось з батьком понад лугом. Бачить – віл пасеться.

А село далеченько, і пастуха не видно.

– А може, мені, батьку, волів красти? – каже син.– І робота легенька, і щодня м’ясо матиму. Погладшаю, і сам, як віл, стану.

– Крадь,– каже батько.– На те ж я тебе й воджу, щоб ти собі якесь ремесло вибрав.

Зайняв син вола й погнав додому. А батько каже:

– Почекай мене біля лісу, мені треба в це село навідатися: там один мій знайомий живе...

Гонить син вола та все оглядається, чи не біжить хто за ним. Поки до лісу догнав, неабияк перетрусився. Аж млосно від страху зробилося.

Почекав він на узліссі, поки повернувся батько, і разом погнали вола додому.

Зарізали вдома вола, зняли шкуру та й заходилися варити м’ясо. Наварили, батько каже синові:

– Ось що, синку, давай знімемо мірки й побачимо, хто з нас від цього вола погладшає.

Узяв він шнурок, зміряв шию собі й синові.

Сіли за стіл. Батько їсть спокійно, а син усе на двері позирає: чи не йде хто вола шукати? Загавкає собака, пройде чи проїде хто,– син за м’ясо та мерщій у комірчину ховатися... А в самого руки й ноги тремтять.

І пішло так день за днем.

З’їли нарешті того вола. Батько каже синові:

– Ану поміряємо шиї: хто з нас погладшав?

Поміряли, а в батька шия вдвоє потовстішала, а в сина

наполовину потоншала. Дивується син:

– Чому це так?

– Бо ти їв краденого вола,– каже батько.

– Та й ти краденого їв!

– Ні, я заплатив за вола господареві і їв як свого. Тому я й погладшав. А ти як сядеш за стіл, то страх одразу на шию скік і душить! Через те вона й худне. Від краденого, сину, не погладшаєш!

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Від краденого не погладшаєш, білоруська казка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Від краденого не погладшаєш, білоруська казка"