BooksUkraine.com » Публіцистика » Лексикон націоналіста та інші есеї, Микола Юрійович Рябчук 📚 - Українською

Читати книгу - "Лексикон націоналіста та інші есеї, Микола Юрійович Рябчук"

42
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Лексикон націоналіста та інші есеї" автора Микола Юрійович Рябчук. Жанр книги: Публіцистика / Наука, Освіта. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!
Електронна книга українською мовою «Лексикон націоналіста та інші есеї, Микола Юрійович Рябчук» була написана автором - Микола Юрійович Рябчук, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "BooksUkraine.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Публіцистика / Наука, Освіта".
Поділитися книгою "Лексикон націоналіста та інші есеї, Микола Юрійович Рябчук" в соціальних мережах: 

Ця збірка публіцистики є наскрізним і далекоглядним поглядом на минуле, теперішнє і майбутнє України в політичному та культурному аспектах. Автор філігранно описує феномени українських реалій, зокрема аналізує майдани України (2004 і 2013 років), розглядає кризу української еліти, кризу ідентичності українців за національністю і/або громадянством, а ще деталізує у фактах СССРівську залізну завісу ХХ століття у сфері культури та літератури зокрема.
Більшість із цих есеїв були надруковані у періодиці, найчастіше — англійською й українською, деколи польською та німецькою, а подеколи — і таким екзотичними мовами, як фарсі, турецька і каталонська. Усі українські версії автор підготував з надією на синергійний ефект зібраних під однією обкладинкою особистих дослідів та переживань — з надією на пробудження із совєтського оманного сну, який ще не розвіявся.
Для широкого кола читачів.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 47
Перейти на сторінку:

Зміст

Перед­мова

1. HOMO POLITICUS

Май­дан 2.0

Чо­ти­рнад­ця­те найгі­рше місце на сві­ті

Правий марш

Як я зроби­вся че­хосло­ваком

Як і чо­му (по­при все) я ли­шаюсь «че­хосло­ваком»

Три есеї про незале­ж­ність

2. THESAURUS POLONIA

Понад му­рами

Актуальність Міло­ша

З ку­льтурою й без

Украї­нський П’ят­ни­ця і два йо­го Робінзони

Без Ди­ко­го Поля

3. САМОВИ­ЗНАЧЕ­Н­НЯ

Три есеї про іденти­чність

Уявні стіни, ві­ртуа­льні мости

Інци­дент, або ж Де­що про повся­к­ден­ні мо­ж­ли­вості дося­гне­н­ня немо­ж­ли­во­го

Транзит

4. IN MEMORIAM

Dances with Wolves: про Джеймса Мейса

Кі­нець однієї епохи

П’ять пісень про Ли­ше­гу

Са­шко

Без Бог­дана

ЛЕ­КСИ­КОН НА­ЦІОНАЛІ­СТА ТА ІНШІ ЕСЕЇ

МИ­КО­ЛА РЯ­Б­ЧУК

Ле­кси­кон на­ціоналі­ста та інші есеї [Текст]: Ми­ко­ла Ря­б­чук. — Львів: Ви­давни­цтво Старо­го Ле­ва, 2022. — 216 с.

ISBN 978-617-679-845-3

Ця збі­рка пу­блі­ци­сти­ки є наскрі­зним і далеко­глядним по­глядом на ми­ну­ле, те­пері­шнє і майбу­т­нє Украї­ни в політи­чному та ку­льтурному аспектах. Автор філі­гран­но опи­сує фе­номени украї­нських реалій, зокрема аналізує май­дани Украї­ни (2004 і 2013 років), роз­глядає кри­зу украї­нської елі­ти, кри­зу іденти­чності украї­нців за на­ціональністю і/або громадя­нством, а ще деталі­зує у фа­ктах СС­С­Рі­вську залі­зну завісу XX сто­лі­т­тя у сфері ку­льтури та лі­те­ратури зокрема.

Більшість із цих есеїв бу­ли на­друковані у пері­оди­ці, найча­сті­ше — англійською й украї­нською, деколи польською та німе­цькою, а подеколи — і та­ким ек­зо­ти­чни­ми мовами, як фа­рсі, туре­цька і ката­ло­нська. Усі украї­нські версії автор під­го­тував з надією на си­не­ргійний ефект зі­браних під однією об­кла­ди­нкою особи­стих дослі­дів та пере­жи­вань — з надією на пробу­дже­н­ня із совє­тсько­го оман­но­го сну, який ще не роз­вія­вся.

Перед­мова

Пере­пробувавши в жит­ті кі­льканад­цять профе­сій, зокрема й лі­те­ратурних, я ді­йшов запізніло­го ви­сновку, що моїм основним, найповні­шим, найбільш «сродним», як сказав би Сковорода, жа­нром є есей. Це під­тверджу­ють і ті друзі, смакам яких я найбільше дові­ряю, натя­каю­чи, що варт бу­ло б зосереди­ти­ся саме на цьо­му жа­нрі й зали­ши­ти в спокої всі інші — як я це, зре­штою, вже давно зробив і з прозою, і з пое­зією. (Втім, чесні­ше, мабуть, бу­ло б сказати, що це вони зроби­ли зі мною).

Але я й далі не мо­жу від­мови­ти­ся від пу­блі­ци­сти­ки, яку вва­жаю, патети­чно ка­жу­чи, способом сво­го громадя­нсько­го існува­н­ня. І не мо­жу від­мови­ти­ся від суто академі­чних текс­тів, оскільки це від певно­го ча­су мій фах, та й, правду ка­жу­чи, досить приє­мна інтелектуа­льна роз­вага — на кшталт розв’язува­н­ня кросвордів, скла­да­н­ня пазла чи роз­пі­знава­н­ня знаків на стінах ла­бі­ри­нту. Есей під цим оглядом ку­ди ближ­чий до прози чи навіть пое­зії, бо не пи­ше­ться на замовле­н­ня, не пла­ну­є­ться ра­ціонально і не об­ходи­ться за­звичай без ім­провіза­ції та нат­хне­н­ня.

Я маю на увазі справж­ній есей, той, що виводи­ться від йо­го пра­пред­ка Мі­ше­ля Монтеня, а не пізні­ші хи­ме­рні моди­фі­ка­ції, особли­во англосаксонські, серед яких під на­зву есей по­трапля­ють навіть до­ма­шні зав­да­н­ня школя­рів. На­справді добрий есей, як вірш, має те­зу, анти­те­зу і си­нтез (в ідеалі — ката­рсис-ний) і водночас, як ро­ман, має власний сю­жет, інтри­гу (інтелектуа­льну) і го­ло­вно­го ге­роя, яким є певна ідея, те­за, що за­знає рі­зних жит­тє­вих чи ми­слен­нє­вих ви­пробувань, пере­ві­ря­є­ться з рі­зних боків і в рі­зних аспектах, і в під­сумку все одно зали­шає­ться від­кри­тою й нео­статочною. Есей (в ідеалі) — це чи­сте ми­сте­цтво, гра ро­зуму, змага­н­ня ідей та інтер­прета­цій. Йо­го мета — не довести ту чи ту істи­ну, не утверди­ти нас у якомусь чі­ткому пере­конані, а рад­ше за­пропону­вати модель по­стійно­го сумні­ву й пошу­ку, по­глибле­н­ня власних уявлень про світ і про се­бе в ньо­му. В цьо­му сенсі есей завжди трохи іроні­чний, і так само (само)іроні­чним зобов’язаний бу­ти автор. Що­разу, говоря­чи «так», він го­товий почу­ти «але». А як­що й не почу­ти, то промови­ти це «але» само­му.

Так мені уявля­є­ться ідеальний есей, яко­го хо­ті­ло­ся б напи­сати, про­те рі­д­ко (як­що взага­лі ко­ли-не­будь) вдає­ться. На­справді мені ва­жко уни­к­ну­ти пу­блі­ци­сти­ки, бо саме на­ше жи­т­тя на­стільки наси­че­не ва­жкою мате­рі­єю, що неми­ну­че пере­творює ко­ж­но­го гомо лю­денса в гомо політі­ку­са. І так само не завжди вдає­ться вбе­ре­гти ле­г­ку ткани­ну есею від ва­жких академі­чних вкраплень та ви­кла­док, хоч я й ро­зумію, що це — своєрідні shortcuts, під­міна образно­го освоє­н­ня мате­рі­алу суто нарати­вним. Та все ж споді­ваю­ся, що більшість текс­тів ці­єї кни­жки бу­дуть прочи­та­ні з ці­кавістю, а деко­трі, мо­же, навіть з приє­мністю — як вірш, як ро­ман, як пу­блі­ци­сти­чна ста­т­тя чи наукова пра­ця.

Більшість із них бу­ли на­друковані у пері­оди­ці, найча­сті­ше — англійською й украї­нською, деколи польською та німе­цькою, а подеколи — і та­ким ек­зо­ти­чни­ми мовами, як фа­рсі, туре­цька

і ката­ло­нська. Так чи так, усі украї­нські версії я під­го­тував з надією на си­не­ргійний ефект зі­браних під однією об­кла­ди­нкою дослі­дів. Я на­звав їх «Ле­кси­коном на­ціоналі­ста…», хоч, певно, так само міг би на­звати й «Ле­кси­коном космополіта…». Оби­дві на­зви однаково іроні­чні й оби­дві ли­ше ча­стково ви­сло­влю­ють моє ставле­н­ня до певних базових цін­ностей і понять, до під-ставово­го «ле­кси­кону», яким тою чи тою мі­рою послу­говую­ться оби­два не чу­жі мені дискурси.

І насамкі­нець хо­тів би подяку­вати кі­льком ін­ститу­ці­ям, завдя­ки яким мені особли­во га­рно пи­сало­ся, — Фу­нда­ції Бо­лья­ско, Бу­ди­нкові Дори Маар, ре­зи­денції Villa Strauli та Балтійському центрові для пи­сьмен­ни­ків і пере­кла­да­чів на Го­тла­нді.

Ми­ко­ла Ря­б­чук — пи­сьмен­ник і пу­блі­цист, провід­ний науковий пра­ці­вник Ін­ституту політи­чних дослі­джень НАНУ, поче­сний пре­зи­дент Украї­нсько­го ПЕН та го­ло­ва жу­рі між­народної лі­те­ратурної нагороди «Ан­ґе­лус». Автор кі­льканад­ця­ти кни­жок та бага­тьох наукових і популя­рних статей в украї­нських і зарубі­ж­них ви­да­н­нях. Пи­ше украї­нською та англійською мовами. Остан­ні кни­жки — «До­ла­н­ня амбі­валент­ності. Ди­хо­то­мія украї­нської на­ціональної іденти­чності» (2019), «Eastern Europe since 1989: Between the Loosened Authoritarianism and Unconsolidated Democracy» (2020) та «At the Fence of Metternich’s Garden. Essays on Europe, Ukraine, and Europeanization» (2021).

Я на­звав кни­жку «Ле­кси­кон на­ціоналі­ста…», хоча, певно, так само міг би її на­звати й «Ле­кси­кон космополіта…». Оби­дві на­зви однаково іроні­чні й оби­дві ли­ше ча­стково ви­сло­влю­ють моє ставле­н­ня до певних базових цін­ностей і понять — до всьо­го то­го «ле­кси­кону», яким ми так чи інакше послу­говує­мось у повся­к­ден­ні.

1. HOMO POLITICUS

Май­дан 2.0

1.

23 ли­стопада [2013] я ле­тів до Вільню­са на конфе­ренцію, запла­новану як своєрідний про­лог до на­ступ­но­го під­пи­са­н­ня Угоди про Асоціа­цію між Украї­ною та Євросою­зом. Пла­ни трохи зміни­ли­ся, тоб­то бу­ло вже ві­до­мо, що украї­нський уряд від­мовився від під­пи­са­н­ня і що ані екс­пре­зи­дент Ві­та­утас Адамкус, ані йо­го ко­ле­га Александр Кваснє­вський не з’явля­ться на вступ­ній «пре­зи­дентській» панелі разом

1 2 ... 47
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лексикон націоналіста та інші есеї, Микола Юрійович Рябчук», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Лексикон націоналіста та інші есеї, Микола Юрійович Рябчук"