Читати книгу - "Втрачена. Боротьба за щастя, Наталі Лев"

- Він повністю обернувся... Він не став мене слухати, я не зміг його зупинити! Альфо прошу! - змолився батько Дмитра.

Я стала серйозною, зрозуміла в якій ситуації опинився Алекс. Як Альфа мусить негайно рушити до молодого перевертня. І йому потрібно вгамувати тут Лютого, перш ніж полишати мене сам на сам з ним, хвилюється, що сама я не впораюсь. Але часу на це він не має. Тому швидко прийняла рішення за нього. Часу на тривале зважування всіх "за" і "проти" немає.

- Алексе, я відволічу Лютого доки ти розбиратиметься з хлопцем. Він і так на мені зосереджений, - швидко промовила. - Не хвилюйся за мене, випробую чого ти мене навчив.

Не стала чекати відповіді. Скинула з себе штани та футболку. Треба ж буде хоч щось потім одягнути. Хлопцям добре, вони ж то були у спеціальних накидках і запасний одяг принесли з собою. Я якось не подумала, що мені це буде необхідно і неприхопила нічого.

Обернулась, вовчиця цього тільки й очікувала. Місячна ніч на неї має особливий вплив. Вона радісно завила, чим привернула увагу Лютого. Він кинувся на мене. 

Тікаючи з галявини встигла помітити як Алекс також обернувся та побіг на пошуки молодого перевертня. Схоже прийняв мій план. Бо я просто не залишила йому вибору.

Відчуваю, що за цей вчинок я ще довго буду вислуховувати від нього нотації. Але зараз потрібно викинути зайві думки з голови та зосередитись на Лютому.

А в нього було якесь дивне обернення, навіть як на мене недосвідчену, відчула що з ним щось не так. Варто бути обережною, не можна його недооцінювати.

Я саме вчасно виринула з думок, Лютий наздогнав мене та спробував збити з ніг. Я спритно відскочила в бік. 

Він швидкий, ледве вдалось ухилитись. Не дарма Алекс попереджав мене бути обережною. Його вовк загартований у битвах, довгими роками тренувань, досвідчений. Я ж навіть зі своїми інтенсивними тренуваннями не можу ще похвалитись особливими успіхами. У людській подобі й то маю куди більший прогрес, що трохи засмучує.

Зупинилась навпроти Лютого, він став в бойову стійку, грізно загарчав. Чим же я його так розізлила?

Спробувала пустити пригнічуючу хвилю Альфи, але в мене вийшла слабенька подоба  і та швидко розсіялась.

Прокляття! Коли я не розлючена, досі не вмію її використовувати. Мені ще тренуватись і тренуватись.

Лютий замотав головою, йому дуже не сподобався мій вчинок і це ще більше вивело його з себе. 

Дарма я це використала. Різко розвернулась та спробувала знову втекти, щоб виграти час. 

Мені зовсім не хотілось з ним битись. Не те щоб мене лякала бійка з ним, хіба що трішки. Я не хотіла без нагальної потреби вдаватись до насильства проти перевертнів своєї зграї.

Але Лютий прудко відрізав мені шлях до втечі. Одним потужним стрибком опинився переді мною. Я загарчала на нього. Він оскалив ікла у відповідь. Блискавично кинувся у спробі схопити мене пащею за горло!

Я з усієї сили вдарила лапою по голові, намагаючись не поранити пазурами та відскочила в бік.

Він що смерті моєї хоче?! Я гадала лиш поквитатися за мої невдалі жарти. А тепер ситуація приймає зовсім інший характер. Здається вовк перебрав забагато контролю і розум Лютого погано працює зараз. Я ж не думаю, що справді аж на стільки довела бету своїми витівками. Свідомо він би не бажав моєї смерті, але зараз він відчуває до мене те що запам'ятав перед оберненням і хоче вбити!

Лютий знову кинувся на мене у спробі вчепитись в мій бік, я ухилилась, в останній момент, поплатилась кількома вирваними клубками шерсті. Травма зовсім не серйозна, але боляче! Гад такий! Ти мені ще відповіси за це!

А він сильний суперник. І не дасть втекти. Моя вовчиця ще не настільки натренована, щоб стримати його і особливо не нашкодити. Та й я просто не знаю як це зробити. Та й чи не переоцінюю власні сили? 

Використовуватиму свою спритність, намагатимусь тягнути час, може вдасться його втомити. Раптом Лютому набридне за мною бігати і він знайде якесь цікавіше заняття.

Я відскочила за дерево. Лютий спробував схопити мене та я знову відскочила за інше. Пощастило, що тут вони густо ростуть. Це його роздратувало ще більше і він одним ударом пазурів розтрощив стовбур за яким я ховалась. Я лиш встигла стрибнути в бік, щоб мене не привалило ним. Лютий передбачив мої дії. І вже очікував мене тут. Я не встигла ухилитись, він міцно схопив за праву гомілку зубами, ще трохи і перекусить кістки. Я люто загарчала від болю, що пронизав лапу. Захищаючись вигнулась до нього і схопила щелепами за шию. Але не можна завдавати йому серйозних травм, вчасно себе зупинила. Випустила його з пащі і сильно вдарила іншою лапою по морді, подряпавши йому ніс. Це спрацювало, він випустив мене, швидко замотав головою.

Ніс у перевертня - чутлива больова точка. Це трохи його дезорієнтувало, але й ще більше розлютило. Куди вже більше, але це так. 

Спробувала наступити на поранену лапу, тіло пронизав гострий біль. Не можу зовсім на неї ступати, а це позбавляло мене попередньої спритності.

Прокляття! Чому Алекс так довго?! Йому всого то потрібно наздогнати те вовченя. А я розбираюсь самотужки з бувалим бетою! 

Я не дам спуску Лютому за цю ніч, він ще довго в боргу буде за це!

Я почала дратуватись. Чорт забирай! Я вбила Айзека всього на друге своє обернення, невже я не впораюсь з бетою провівши вже стільки тренувань?!

Як же мені його знешкодити не дуже покалічивши і заодно не дати себе вбити?! Думай Ліка, думай!

Лютий знову кинувся на мене, та я прочитала його атаку, знову вдарила його лапою і вкусила за вухо. Він відскочив від мене, загрозливо загарчав. 

Ще одна больова точка. Ха! Тренування таки не минули даремно.

Бета почав обходити мене по колу. Припинив так бездумно кидатись в атаку. Я намагалась триматись обличчям до нього переміщаючись на трьох вцілілих кінцівках.

Спробувала викликати пригнічуючу хвилю. Адже роздратування в мені наростало. Цього разу вийшло краще. Лютий замотав головою, відступив на крок. Мені вдалось його потіснити, але знову це не протривало довго. Вплив розсіявся.