Читати книгу - "Макбет, Вільям Шекспір"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ніж я зі страхом їстиму свій хліб
І спатиму під гнітом снів жахливих.
Ні, краще буть в труні, як той, хто став
Небіжчиком для нашого спокою,
Аніж довіку корчитись на дибі
Душевних мук. Лежить Дункан в могилі,
Пропасниці позбувшись життьової.
Своє зробила зрада: сталь, отрута,
Чи заколот, чи напад чужоземний
Для нього не страшні вже.
Леді Макбет
Заспокойся,
Мій друже, брів не суп, глянь веселіше,
Гостей зустрінь увечері привітно!
Макбет
Гаразд. Та будь так само й ти весела,
Найбільше ж Банко приділи уваги,
Голуб його і поглядом, і словом.
Бо поки ми в собі не певні, мусим
В потоках лестощів високий сан
Свій обмивати й машкару носити,
Щоб те, що в серці, приховать під нею.
Леді Макбет
Забудь про все.
Макбет
Дружинонько, не можу.
Мій мозок знову жалять скорпіони.
Ти ж знаєш, досі Банко й Флінс живі.
Леді Макбет
Але ж вони не вічні.
Макбет
Так, на щастя,
Тіла їх уразливі. То радій же!
Раніше, ніж кажан нічний злетить
З-під арок монастирських і на поклик
Гекати чорної полине жук,
Б’ючи гудінням сонним в ночі дзвони,
Жахливе діло скоїться.
Леді Макбет
Що саме?
Макбет
В невіданні безвиннім будь, голубко,
Лиш зроблене вітай. Сновійна ноче,
Дню благосному очі зав’яжи
Й кривавою, незримою рукою
Скинь і порви дощенту ланцюги,
Що в’яжуть дух мій. День погас, і крук
Летить у повну гайвороння пущу.
Сон кволить денні добрі поривання,
Злі сили ночі йдуть на полювання.
Тобі це дивно? Та побудьмо тихо;
Хто злом почав, той кличе й далі лихо.
Ходім, мій друже.
Виходять.
СЦЕНА 3
Парк. Дорога, що веде до палацу.
Входять троє убивць.
1-й убивця
А хто тебе прислав до нас?
3-й убивця
Макбет.
2-й убивця
Нема підстав йому не довіряти.
Все, що зробити треба нам, він знає
Докладно.
1-й убивця
Ну, тоді лишайся з нами.
На заході згасають рештки дня.
До заїзду спізнілий подорожній
Жене коня, і недалеко той,
На кого ми ждемо.
3-й убивця
Ти чуєш тупіт?
Банко
(за сценою)
Гей, гей, вогню!
2-й убивця
Оце напевно він.
Всі, до бенкету кликані, давно
У замку.
1-й убивця
Чуєш, коні вбік звертають.
3-й убивця
Їх повели в обхід. Там буде з милю.
А він пішов до хвіртки пішки,- тут
Усі так ходять.
Входять Банко і Флінс із смолоскипом.
2-й убивця
Світло!
3-й убивця
Так, це він!
1-й убивця
Дружніше!
Банко
Буде дощ вночі.
1-й убивця
Вже йде!
Утрьох кидаються на Банко.
Банко
Тут підступ! Флінсе, утікай, рятуйся.
Тікай і відомсти! О раб мерзенний!
(Умирає)
Флінс тікає.
3-й убивця
Хто смолоскип згасив?
1-й убивця
Навіщо він?
3-й убивця
Тут лиш один лежить. А син утік.
2-й убивця
Зробили діло лиш наполовину.
1-й убивця
Ходімо, скажем, що могли - зробили.
Виходять.
СЦЕНА 4
Тронний зал у палаці. Накритий стіл.
Входять Макбет, леді Макбет, Росс, Ленокс, лорди і почет.
Макбет
Прошу за стіл сідати. Незалежно
Від ваших титулів, ми раді вам.
Лорди
Величності ми вашій вдячні всі.
Макбет
Між вас я сяду, як господар скромний,
Наблизившись до вас. А господиня,
Що зайняла своє почесне місце,
Нас в добрий час привітом обдарує.
Леді Макбет
Прошу вас і за мене, володарю,
Сердечним словом друзів привітати.
1-й убивця показується в дверях.
Макбет
Вони всім серцем дякують тобі,
Всі по обидва боки посідали.
Я ж сяду тут. І хай кружляє чара
Довкіл стола.
(Підходить до дверей)
Твоє в крові обличчя.
Убивця
Це Банко кров.
Макбет
Їй краще на тобі,
Аніж у ньому. Ну, готово все?
Убивця
Так, володарю. Сам йому горлянку
Я перетнув.
Макбет
Ти гарний горлоріз.
Незгірш і той, хто Флінса порішив.
Якщо це ти - тобі немає рівних.
Убивця
Владарю, Флінс утік і врятувався.
Макбет
(убік)
Я хворий знов... Я був цілком здоровий,
Твердий, як мармур, як скала незрушний,
Нестримний, вільний, як у полі вітер.
Тепер же сумнівами й ницим страхом
Пригнічений і скутий. Банко мертвий?
Убивця
Так, володарю; у рову лежить він.
На голові у нього двадцять ран,
Найменша з них смертельна.
Макбет
(убік)
Що ж, спасибі.
Так, гад поліг, гадюченя ж втекло.
Й воно отрути з часом набереться,
Хоч ще беззубе.
(До вбивці)
Що ж, іди. Ми завтра
Ще поговоримо.
Убивця виходить.
Леді Макбет
Мій володарю,
Ви неуважні до гостей. Коли ж
Господар непривітний, то й бенкет
На страву схожий, куплену за гроші.
Наїстись можна й дома, а в гостях
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Макбет, Вільям Шекспір», після закриття браузера.