Читати книгу - "Забути її..., Крістіна Жиглата"

Коли я залишився один на балконі, мене почали долати думки про мою мітку. Те, що сказав Чорний хоч і марення… Але все ж таки це було марення, яке змусило мене вперше по-справжньому задуматися про появу татуювання на моїй руці.

Занадто багато збігів… Моє ім'я, іноземна мова якою я розмовляв у дитинстві, плюс зовнішність… Мені не раз говорили мої дівчата, що в мене незвичайна, екзотична та приваблива зовнішність. Зазвичай на цю зовнішність вони й велися… Навіть не варто було робити особливих зусиль.

Мене завжди виділяли мої очі, які були більше схожі на вовчі… Такий самий холодний, сірий колір, із чорним обідком навколо зіниці. У мене була смаглява шкіра, в будь-яку пору року, чорне як смол волосся, брови та вії. Так само моєю особливістю був зріст під два метри і статура... У свої вісімнадцять, я не погано підкачався, тому виглядав трохи старшим, ніж мені було насправді.

Якщо зіставити всі ці незначні факти… Якщо придивитися до особливостей у моїй зовнішності, то приблизно можна зробити припущення до якої країни я можу мати відношення… І коли Чорний сказав, що мітка належить якомусь італійському мафіозі, я подумав, що це цілком можливо.

Я не пам'ятаю, як з'явилося татуювання на моїй руці, але його зробили, коли я був ще маленьким. А зробити це могли лише мої батьки.

Якщо мої батьки мають якесь відношення до відомого сімейства мафіозі (про яке вказує моя мітка), це багато що пояснює…

Закотив рукав своєї водолазки вгору, я провів пальцями по татуюванню. З роками вона трохи розпливлася, але все ж таки, поки ще були чітко видно всі літери, ієрогліфи та чорна змія.

Я дивлюся на неї кілька секунд, а потім наче на якомусь автопілоті витягаю з кишені мобільний телефон і роблю фото свого тату, далі натискаю пошук по картинках і… Отримую результат. Приголомшливий, несподіваний результат.

На екрані висвічується кілька схожих картинок та статей, які мали безпосереднє відношення до таких самих міток, як і в мене. Їх було небагато, але все ж таки, хоч щось…

Я відкрив перші кілька фото, і переглянув їх. Усі тату знаходилися на руках чоловіків чи жінок, які засвітилися у ЗМІ чи мали проблеми із правоохоронними органами. Швидше за все, був витік інформації, яка і потрапила у мережу.

На фото навіть з'являлося кілька облич (які ні про що мені не говорили), а також були написи «Каморра». Я одразу поспішив ввести це прізвище в пошуковику, і мені висвітлилося кілька статей із заголовками:

«Вбито консільєрі злочинної родини Каморра!»

«Енніо Каморра та Донні Вінчі знову оголосили війну!»

«У новорічну ніч було вбито семеро членів злочинної родини. Серед них дружина та єдиний син самого мафіозі Енніо Каморра!»

«Помста відомого мафіозі. Жорстока різанина увійшла до історії. Невже Каморра сяде за ґрати?!»

І ще, і ще…

Я швидко пройшовся очима короткими рядками, відчуваючи, як моє серце прискорює ритм, а потім на балконі з'являється Ігор і відволікає мене.

- Чорний просив дати відповідь якнайшвидше, - починає він, і я здригаюся від несподіванки, надто сильно поникнувши у свої думки. Яке я маю відношення до цієї сім'ї? - Гроші перевозитимуть уже сьогодні ввечері. Потрібно вирішувати, Касс, – додає Ігор.

Я блокую телефон і ховаю його в кишеню. Не зараз ... Потім розберуся. Мені потрібно більше інформації… Мені потрібно все осмислити і зрозуміти… А поки що є справи важливіші.

Айлін…

- Я згоден, - говорю відразу. – Але протягом години мені потрібна вся інформація по справі: скільки перевозитимуть грошей, у чому, чим і яким шляхом. Також мені потрібно знати, скільки людей супроводжуватимуть вантаж і скільки хлопців буде в моєму розпорядженні!

- Добре. Я все дізнаюся, Касс, але…

– Що? - Перепитав я, повернувшись до друга.

- Ти ж розумієш, що таке вкрасти общак? Навіщо тобі ці гроші? У нас і так непогано йшли справи. Крім того, цей Чорний… Думаєш йому не відомо, що ти переманюєш до себе всіх його хлопців!

- Не треба мене вчити, Ігоре! – відрізав. Перебив його. - Я знаю що роблю! Це остання моя справа… Потім я їду!