Читати книгу - "Другий шанс, Тихий Лис"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Не всі вони були поганими, були позитивні персонажі. Староста класу, Кейго Ямада, був симпатичний хлопчина. Мав спокійний. розсудливий і врівноважений характер. Середнього зросту із світлим волосся, яке було трохи хвилястим. Носив окуляри і завжди, при початку якоїсь своєї промови, поправляв їх вказівним пальцем. Мав приємний голос. Був одним із популярних хлопців в класі. При ньому вискочки збавляли свій запал. Мене захищав школяр, господи, як нікчемно іноді я себе почував.
Ще один хлопець, кого я міг назвати позитивним персонажем - Таро Ямамото. Спортивний, займається волейболом. Добре розвинутий фізично. Відкритої душі хлопак. Прямолінійний. Самий високий серед учнів класу. В нього була коротка спортивна зачіска. На обличчі завжди щира посмішка. Видно відразу, що навчання дається йому важко, на що він і сам зі свою фірмовою посмішкою говорить "ну дуболом я і що з того", чухаючи при цьому потилицю.
Самою добродушною, з дівчачої половини класу та і взагалі в класі, я вважаю Юкі Судзукі. Це низенька дівчинка, з короткою стрижкою під каре. Волосся вона мала кольору молочного шоколаду. За характером була тихенька, невпевнена і довірлива. Здавалося вона здатна прийти на допомогу самому дикому хулігану, якщо він того потребуватиме. Ще я помітив за нею, що вона ніяковіє коли Ямамото з нею вітається.
Своєю харизмою, вирізняється з поміж інших дівчат класу, Акі Танака. Досить відкрита і товариська. Я ніколи не бачив її засмученою, завжди в хорошому гуморі. Досить активна, займається легкою атлетикою. Впевнений, коли потрібно організувати якийсь захід з класом, вона буде очолювати комітет організаторів.
Дві попередніх постійно проводять час зі своєю подругою. Маю Сіракава, висока і струнка дівчина. Довге сяюче чорне волосся, іноді вона злегка накручувала, роблячи ледь помітну хвилястість. Великі темно карі очі з глибоким, майже гіпнотичним поглядом. Довгі вії, як чорні метелики, трепетали над ними, додаючи погляду таємничості. Дуже вродлива, з пропорційною фігурою. Має не типово великі груди, як для японських дівчат (хоч і досить звичайні, як для дівчат, яких я звик бачити). Форма завжди ідеально припасована до її фігури. Вона одна з найпопулярніших учениць у школі і до неї тягнуться багато людей, часто є центром уваги. Таємнича. Незважаючи на свою популярність залишається загадковою фігурою. Мені важко зрозуміти її характер, я б сказав впевнена в собі і незалежна, розумна і кмітлива, холодна і недоступна. Впевнений лиш в тому, що вона приховує багато своїх почуттів і думок, що робить її ще більш загадковою.
Список задир класу очолював Макото Такеда. Це типовий образ задираки та хвалька, який любить бути в центрі уваги, але за рахунок приниження інших. Зарозумілий і хвалькуватий. Любить маніпулювати іншими. Лестощами, погрозами або шантажем, він змушує їх робити те, що він хоче. Дивно те, що в такого типа була дівчина, стосунки з якою він любив виставити на показ, наче промовляючи "Дивіться який я самець, я маю справжню дівчину".
Його постійний друг, що ходить за ним шнурочком Ханзо Мацубара. Для мене він втілення паразита, який постійно знаходиться в тіні Такеди. Погоджуючись з усіма його думками та діями. Зі страху він завжди потикає будь-яким забаганкам свого лідера, навіть якщо вони суперечать його власним переконанням.
Ну і звісно пекінес. Таро Онідзука. Чесно, якби я не записав його ім'я в блокнот, я б зараз і не згадав. Через свій бридкий і слизький характер, бажання долучитися хоч до якогось колективу класу, зробило його плазуном Такеди. Хоча його можна зрозуміти, він не хотів більше залишатися хлопчиком для знущань, тож не роздумуючи передав це знамення першому ліпшому кандидату.
Решта класу були для мене масовкою, занадто зайняті своїми справами, збивалися у свої групи, щось обговорювали. Більш полохливі старалися не виділятися, щоб не стати новими жертвами Такеди. Групки статусом вище, намагалися триматися ближче до популярних постатей класу, підтримуючи кістяк адекватності всього колективу.
Так тривало трохи більше місяця. З поставлених перед собою цілей спромігся розібратися з першою - я досить впевнено говорив японською. Лишився лиш невеликий акцент, що в парі з моєю зовнішністю, навіть придавав моїй постаті певного шарму.
Проблему взаєморозуміння і поваги однокласників, не давало вирішити моє безмежне терпіння. В своїх бажаннях створити враження чемного і безпроблемного хлопця я забув головне - після себе потрібно лишати спогади, які назавжди закарбуються в пам'яті оточуючих. Одного дня я вирішив показати всім, що означає відстоювати свою думку.
Це був типовий нудний день, я знову написав тести не закінчивши всі завдання, хоча заради цікавості для себе, подумки я вирішив всі задачі. На дворі стало холодати, погода все частіше забарвлювалася прохолодним осіннім дощем. На календарі була середина жовтня. Обідати я приходив до класу. В обідню перерву мало учнів лишалося в класі, зазвичай більшість обідали в столові або розгортують свої бенто (такий собі контейнер для їжі) в класах гуртків і клубів. Я прикупив у магазинчику біля столової невеликий сендвіч і сів за свою парту, почав трапезу розглядаючи у вікні, як вітер грається опалим жовтим листям. В класі була знайома мені компанія, добродушна Судзукі, енергійна Танака і спокійна Сіракава. Їх парти були поруч. Судзукі і Сіракава сиділи на перших двох партах від вікна, Танака зайняла наступну парту за Судзукі, і частенько відволікала її на уроках своєю непосидючістю. Вони все так же сиділи по своїх місцях, схилившись поближче одна до одної, і лиш Сіракава, за своєю звичкою, сиділа не на стільці, а прямо на парті. Це була одна з її загадкових звичок. На інших двох рядах, на середніх партах було ще дві дівчини, одну з них я знав, як супутницю Такеди. Вони старанно наводили помадою свої губи, жваво обговорюючи свої дівчачі знаряддя, назви яких я не знав ні в тому ні в цьому житті. Від нудьги групки дівчат іноді обмінювалися коментарями один до одного і реготали з вдалих жартів. Згодом дівчина Такеди разом зі своєю подружкою долучилися до тріо, які старанно обирали якесь вбрання в інтернеті для сором'язливої Судзукі. Їх теревені мене мало обходили, я насолоджувався спокоєм і краєвидом з вікна. Подумав, що мені не вистачає навушників, які могли б відгородити від усіх ще більше.
- Може запитаємо Аокі, цікава чоловіча думка? - почув я голос дівчини Такеди.
- Та де у Аокі чоловіча думка? - хіхікнула її подруга
Мда... З ким поведешся від того і наберешся, як то кажуть. Я б не звернув увагу на ці балачки, якби не почув своє прізвище. Не свідомо я вже нашорошив вуха, що такого ці молоді дівиці уже про мене пліткують.
- Досить вам дівчата - відрізала Сіракава.
- Та що ти ми, лиш жаруємо - оправдовувалася подруга.
- Сіракава, ти сьогодні як завжди чудово виглядаєш! - лестила дівчина Такеди.
- Дякую - сухо відповіла Сіракава.
- Слухай ти така популярна, а досі ні з ким не зустірчаєшся. Скільки тобі хлопців уже зізналось? Певно усі в класі, якщо враховувати і середню школу - вона любила пообговорювати чуже життя.
- Не знаю, мене це мало цікавить - без долі зніяковіння відповіла Сіракава.
- Та годі тобі, ну точно всі. Ну хіба тільки Аокі ще не встиг. Та він хіба лиш написати наважиться - не переставала теревенити обраниця Такеди.
- Дівчата, лишіть його - трохи роздратовано мовила Танака.
- Ой та перестаньте. Він же нічого не розуміє. Гляньте на нього. Е-еей. Аокі. Тобі подобається Сіракава? От бачте, нуль реакції. Він нічошоньки не розуміє.
- Так так, дурненький, можливо до випуску вивчить мову - піддакувала подруга.
- Дівчата, не будьте такими нудними. Він не ображається на те що не розуміє. Ми ж його не зачіпаємо. Скажи їм Аокі - вигукнула "Такеда в спідниці" виглядуючи з-за спини Танаки.
Я повільно перевів погляд з вікна на її усміхнене обличчя. "Все ж помаду, вона не вміла підбирати", подумав я.
- О, гляньте, а своє прізвище він знає. Подивіться які очі, наче в милого цуцика, мі-мі-мі - не переставала вона - Так що, Аокі, як тобі наша красуня Сіракава? Подобається? Чи ти таку вроду ніколи в житті ще не бачив? Хіх. Бідний цуцик, сидів би краще в своїй богом забутій країнці і горя не знав би. А тепер от тут, наче тільки оченята бігають і ніц не розумієш. Про що задумався, все ж сподобалась японська принцеса?
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Другий шанс, Тихий Лис», після закриття браузера.