Читати книгу - "Наслєдіє , Аксінія Ардова "

Я уявила високий замок у готичному стилі з великою кількістю купольних і шпилеподібних башточок, що стоїть посеред таємничого туманного лісу, як у середньовіччі.

-Олександр покинув Землі одразу після твого народження, ти була ще немовлям, тому нічого не можеш пам'ятати. Мені знадобилося 13 років, щоб знайти вас у цьому світі, і я сподіваюся, що колись ти зможеш побачити, наскільки незвичайним і прекрасним є твій рідний, - Матвій сумно посміхнувся.
-У нашому світі біле сонце і два місяці. Ми називаємо їх Зіницями. Вони зображені на наших татуюваннях - чоловік провів пальцями по своїй шиї. - Ворон на їхньому тлі - символ нашого роду.

-Хлопці цікавляться, чи все гаразд у Віквеї, - Корній відчинив двері й увійшов на кухню. Перед тим, як піднятися з дивана, я подивилася на Матвія.
-Сходжу до них?
Він погладив мене по волоссю і згідно кивнув у відповідь.
Я встала, взяла руку Корі і злегка стиснула її у своїй долоні.- Дякую.
-Мені довелося порушити обіцянку.- Корній винувато подивився на Матвія. 
-Чому бути, того не минути.- Чоловік так само піднявся з дивана і, підійшовши до онука, поплескав хлопця по плечу.
Крістіан і Малайя сиділи на терасі за нашим столиком. Здається, вони знайшли спільну мову. Майкс щось розповідав, жестикулюючи руками, Малайя посміхався і стежив за кожним його рухом.
-Тобі варто спробувати... О, Ві, а ми вже почали хвилюватися, де ти пропала, - Крістіан поплескав рукою по сидінню дивана, пропонуючи мені сісти.
-Я б хотіла допомогти - я запнулася - Калебу з замовленнями. Ви ж не проти?" - запитувала я в обох, але дивилася чомусь на Малайю.
-Ми не проти. -повільно вимовив хлопець, при цьому чітко вимовляючи кожне слово й уважно вдивляючись мені в обличчя.
Я посміхнулася.
Малайя перевів погляд на Корнія, що стояв поруч. Хлопець схилив голову на бік, він, я помітила, часто так робить і злегка кивнув, піднявши брови в жесті "чого втупився?"
Не знаю чому але ситуація мені здалася доволі кумедною.
Я махнула Крістіану і швидким кроком попрямувала назад до Матвія. Чоловік зустрів мене на кухні для персоналу, вручив чашку кави з молоком, тарілку зі шматочком вишневого торта і запропонував продовжити розмову на терасі, що на даху будинку. Я, напевно, не сказала, що будівля кав'ярні двоповерхова, перший поверх - кафе-ресторан, другий - будинок, де фактично живе Матвій. На мою думку, це відмінне підприємницьке рішення. Ми піднялися сходами на дах, який був схожий на криту Масандру. У вазонах росли декоративні пальми і великі фікуси. Маленькі сади Семіраміди на даху будинку.
-Я подумав, що тобі потрібно знати все з самого початку. - Чоловік сів на диван і жестом запросив сісти поруч. Я сіла, поставивши тарілку з тортом собі на коліна і зробивши кілька ковтків кави.
-З давніх часів було відомо про "браму" між світами і ми, Ворони, є її хранителями. "Брам" усього 9. Головна мета існування нашого клану - не підпускати до них жодну живу істоту. Наш Прабатько Муланай, єдиний син вождя племені Анук'і, в підлітковому віці захворів на хворобу, яка до того була невідомою для племен, що населяли наш світ. Лише кілька десятиліть тому мені вдалося з'ясувати, що це була гостра форма менінгіту. Хлопчик помирав і вождь Таманус звернувся до темних Волхвів із проханням зберегти життя його єдиному синові. Невідомо чому Древні погодилися, але була усна домовленість між Волхами і Таманусом, після чого обряд було проведено. Хлопець прийшов до тями через 18 днів після ритуалу і став іншим. Як пізніше з'ясувалося, Муланаю була підселена душа Хугіна одного з Воронів Одіна. Молодий вождь отримав майже безсмертя і силу керувати стихіями, яка у спадок передавалася його нащадкам. Але це було не все. Муланай мав охороняти "браму" між світами, яку відкрили Волхи для проведення ритуалу, але закрити не зуміли. Адже це тільки в казках можна повернути до життя істоту, яка померла, просто доклавши до неї долоні і вимовивши закляття, насправді ж, щоб воскресити людину або звіра, потрібно набагато більше. Волхам знадобилося багато сили, щоб відкрити всі дев'ять "брам" одночасно і впустити в наш світ душу Хугіна, яка з'єдналася з душею молодого Вождя, але навіть настільки сильним істотам, як Древні, підвладне не все, тому портали залишаються відкритими протягом багатьох століть. Азуккі, один із 7 Вовків, напророкував, що одного разу в нашому роду народиться особлива дитина, яка буде втіленням душі Ворона Муніна, другого ворона Одіна, вона буде володіти силою, здатною закрити дев'ять "брам".
Напевно, на моєму обличчі було написано, що я хочу про щось запитати ,тому Матвій кивнув
"запитуй".
-Ти казав, що Муланай став майже безсмертним і здобув силу керувати стихіями. Що це означає?
-Навіть безсмертну істоту можна вбити, Віквея, - вимовив Матвій з гіркотою в голосі.
-І як можна вбити Ворона? - нерішуче запитала я.
-Вирвати йому серце, наприклад. Але не хвилюйся, мила, це набагато складніше, ніж може здатися на перший погляд. А що стосується сили керувати стихіями, то Муланай міг контролювати вогонь, землю, воду і повітря. Але його сини успадкували тільки одну з сил батька. Моєму дідові дісталася стихія Землі, прадід Корі міг керувати Повітрям, твій прадід і дід - Вогнем, а от стихія води підпорядкована роду Захарія.
-Отже, якщо я правильно зрозуміла, всі вони зараз живуть у Землях?
Я мала на увазі всіх нащадків Муланая.
-Не всі. Незадовго до твого народження, коли Олександр ще стояв на чолі клану, Ворони взяли участь у битві, ми називаємо її "війною з берсерками", тоді загинуло 8 старійшин нашого клану. Серед них твій батько Дарел, Катар - син мого брата Мокія, Адейр і Воган - батько і дід Корнея.
-Я тебе правильно зрозуміла? - з тремтінням у голосі запитала я.
Матвій сумно посміхнувся.
-Я виховую його з трьох річного віку, і він усе, що в мене є, Віквея. Ні онуків, ні синів Вищі Сили мені не веліли мати, але представили честь замінити батька і діда Корнесіусу.
Матвій деякий час мовчав, потім заговорив зовсім тихо.
-Ми домовилися, що будемо приховувати правду від тебе якомога довше.
-Але Корі вирішив зробити так, щоб я побачила татуювання і почала ставити запитання. І я йому вдячна за це, Матвій, я маю право знати. Олександр не повинен був приховувати від мене те, ким я є насправді, - я говорила майже пошепки, тремтячими пальцями стискаючи чашку у своїй руці.
-Молах нинішній глава клану Воронів - твій рідний брат, твоя стихія вогонь, ти єдина дівчинка, яка народилася в нашому роду за весь час його існування.
Я слухала, боячись повірити в те, про що говорив чоловік.
-Який він? - Я поставила чашку на диван і взяла Матвія за руку.
-Молах? - Матвій усміхнувся. Посмішка була настільки щирою і теплою, що стало очевидно, він любив мого брата. -Дуже сильний і мудрий не по роках. Йому важко довелося, Віквея, після смерті вашого батька і зникнення Олександра. Благо Лука був поруч, брат твого діда. Пройти обряд Хрещення і стати на чолі клану в 24 роки не кожному Ворону під силу, мила.
Я, як зачарована, слухала Матвія, по тілу йшло дрібне тремтіння і чомусь хотілося плакати. Я схилила голову на плече чоловіка, він, легким дотиком руки, погладив мене по волоссю.