Читати книгу - "Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова"

Брат поруч гикнув.

— Я бачив інше.

— А ти що?

— Тільки як Лія метається і не може прийняти рішення. Як темний димок в'ється біля її голови і шепоче: "здайся, йди до мене, пожертвуй собою заради них".  Я уві сні намагався до неї докричатися, і щоб вона в жодному разі не піддавалася. Я бачив збоку, який вигляд ти маєш із цим нашийником, сестричка. Порожній, скляний погляд. Від тебе колишньої тільки оболонка.

Різко заболів живіт, і перед очима встав спогад, як я вибралася з машини і йшла в новий світ. Тоді було дуже боляче і важко, але я змогла дійти і вижити. Зможу і зараз.

— З ваших двох розповідей можемо скласти одну картину. Лію намагаються зламати. Януш це чітко бачив.

— Так, я тепер теж. Що мені робити? Постійно щити оновлювати?

— І їх теж. Будемо з тобою додатково займатися. Я аж натішитися не можу, що ми з вами двома ментальним захистом поглиблено займалися. Зараз потрібно щити наростити. Просто противник досить сильний попався. Але нічого, ми впораємося. Тобі потрібно постійно стежити за своїм станом. Як зараз голова?

— Легше. Відчуваю, як у щит ломляться.

— Ще ущільнюй.

— Тепер не відчуваю.

— Януше, тебе це теж стосується.

— Я здогадався, вже виставив і ущільнив, наскільки зміг.

— Поки що, думаю, з вас двох вистачить. І всім пора на роботу, а декому на навчання.