Читати книгу - "Убивство у Мюнхені. По червоному сліду"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
309
Московські вбивці, с. 106.
310
Московські вбивці, с. 106–107.
311
Inside Dr. No Documentary (DVD) in Dr. No (Ultimate Edition, 2006); David Schoenbaum, Die Spiegel-Affäre: Ein Abgrund von Landesverrat (Berlin, 2002); David Manker Abshire, Triumphs and Tragedies of the Modern Presidency: Seventy-Six Case Studies in Presidential Leadership (Westport, Conn., 2001), p. 185.
312
Arkadii Vaksberg, Toxic Politics: The Secret History of the Kremlin’s Poison Laboratory – from the Special Cabinet to the Death of Litvinenko (Santa Barbara, Calif., 2011), p. 203; Московські вбивці, с. 107.
313
Володимир Стахів, “Процес проти Б. Сташинського”, його ж, Про українську зовнішню політику, ОУН та політичні вбивства Кремля (Гадяч, 2005), с. 298–299; Московські вбивці, с. 107–109.
314
Московські вбивці, с. 111–14, 614.
315
“Immer Angst,” Der Spiegel, October 28, 1959; “Bart ab,” Der Spiegel, November 29, 1961; Christ und Welt, April 27, 1962; Московські вбивці, с. 98, 395.
316
Борис Вітошинський, “Вбивник про свої злочини”, Шлях перемоги, 12 жовтня 1962.
317
Стахів, “Процес проти Б. Сташинського”, с. 299–300.
318
Jaroslav Padoch to Osyp Tiushka, December 5, 1962, Jaroslaw Padoch Archive, Additional materials, File 52 (volume 81).
319
“Fast tierischer Haß,” Der Spiegel, April 22, 1964.
320
Ibid.; Paul Stein, “Wo ist das Schafott?: Hans Neuwirth kann die Aufregung nicht verstehen,” Die Zeit, April 24, 1961; Tobias Weger, “Volkstumskampf” ohne Ende?: Sudetendeutsche Organisationen, 1945–1955 (Frankfurt, 2008), pp. 616–17; Gerhard L. Weinberg, Hitler’s Foreign Policy 1933–1939: The Road to World War II (New York, 2010), p. 641; “Силуети співобвинувачувачів: адвокат д-р Ганс Нойвірт”, Шлях перемоги, 14 жовтня 1962.
321
Московські вбивці, схема розсадки у залі суду, див. фотододаток після с. 695; Стахів, “Процес проти Б. Сташинського”, с. 299–300; інтерв’ю з Андрієм Ребетом і Анатолем Камінським.
322
Lenkavsky to Padoch, July 16, 1962.
323
Борис Вітошинський, “Перший день процесу”, Шлях перемоги, 10 жовтня 1962; Московські вбивці, с. 115, 120.
324
“Heinrich Jagusch, deutscher Jurist; Bundesrichter (1951–1965); Dr. Jur.,”Munzinger Biographie <http://195.226.116.135/search/portrait/heinrich+jagusch/0/10106.html>.
325
Eric Pace, “Otto John, 88, Bonn Official at Center of Counterspy Mystery,” New York Times, March 31, 1997.
326
Arthur J. Olson, “German Receives Five Years as a Spy,” New York Times, January 31, 1960; Allen W. Dulles, The Craft of Intelligence (Guilford, Conn.: Lyons Press, 2006), p. 108.
327
“Процес у Карлсруге”, Московські вбивці, с. 121–123, Anders, Murder to Order, pp. 99–101.
328
Микита Вішта, “Неправда про те, хто ‘вбив’ Степана Бандеру (Гелено-бандерівська версія про ‘вбивство’ С. Бандери)”, у кн. Правда про те, хто справді вбив Степана Бандеру. Чорні діла геленівської розвідки (Торонто, 1961), с. 23–31, тут с. 29–31.
329
“Процес у Карлсруге”, Московські вбивці, с. 124.
330
“Процес у Карлсруге”, Московські вбивці, с. 124–34.
331
Отчет капитана Ситняковского полковнику Чоботову, 22 апреля 1950, Дело оперативной разработки. Кличка «Тарас», т. 1, л. 25–26; Автобиография Богдана Сташинского, 14 октября 1952, Дело оперативной разработки. Кличка «Тарас» т. 1, л. 3–11.
332
Московські вбивці, с. 115–16.
333
Адріана Огорчак і Катерина Шевченко, Український родовід (Львів, 2001), с. 221; Московські вбивці, с. 472.
334
“Wystawa ludobójstwa dokonanego na Polakach przez OUN-UPA na Kresach Południowo-Wschodnich II RP 1939–1947” <http://www.stowarzyszenieuozun.wroclaw.pl/lwow_powiat.htm>; Борис Вітошинський, “Перший день процесу”, Шлях перемоги, 10 жовтня 1962.
335
“Пресові конференції”, Московські вбивці, с. 341.
336
Борис Вітошинський, “Перший день процесу”, Шлях перемоги, 10 жовтня 1962; Московські вбивці, с. 134; Dominique Auclères, Anastasia, qui êtes-vous? (Paris, 1962).
337
Борис Вітошинський, “На слідах своєї жертви. Другий день процесу проти Сташинського”, Шлях перемоги, 12 жовтня 1962.
338
Інтерв’ю автора з Андрієм Ребетом, Мюнхен, 1 липня 2012.
339
Андрій Ребет, “Лев і Дарія Ребет: мої батьки”, виступ, виголошений 24 червня 1998 р в Українському вільному університету в Мюнхені. Рукопис у розпорядженні автора, с. 12–14.
340
“Цікавий документ” Українськйи самостійник. Спеціальний випуск (Мюнхен, 1962), с. 50–56; інтерв’ю автора з Андрієм Ребетом.
341
“Процес у Карлсруге”, Московські вбивці, с. 154.
342
“Процес у Карлсруге”, Московські вбивці, с. 154–166.
343
Борис Вітошинський, “Чоловік з Москви”, Шлях перемоги, 12 жовтня 1962; Московські вбивці, с. 163.
344
“Цікавий документ”, с. 50–56; П. Гай-Нижник, “Гетьманич Данило Скоропадський (1904–1957). До історії встановлення старшинства в Гетьманському Роді та спадкоємства в українському монархічному рухові”, Київська старовина, 2002, № 4: 110–125.
345
Стахів, “Процес проти Б. Сташинського”, с. 311–312; Московські вбивці, с. 173.
346
“Процес у Карлсруге”, Московські вбивці, с. 174–180.
347
Московські вбивці, с. 95.
348
Стахів, “Процес проти Б. Сташинського”, с. 314–315.
349
“Процес у Карлсруге”, Московські вбивці, с. 199–200.
350
“Процес у Карлсруге”, Московські вбивці, с. 200–201, 251–60.
351
Шлях перемоги, 10 жовтня 1962; Московські вбивці, с. 115–116.
352
Вітошинський, “Потворне обличчя Москви”, Шлях перемоги, 21 жовтня 1962.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Убивство у Мюнхені. По червоному сліду», після закриття браузера.
