Читати книгу - "2. Таємниця старого млина, Yana Letta"

— Наприклад, сліди, предмети, що могли залишитися ще з тих часів, коли зник Ковтун, — уточнила Соломія.

— Чудово, — пробурчав Іван. — Ще й археологи з нас тепер.

— Ну, якщо хочеш, можеш не йти, — підморгнув Тимко.

— Ой, та я вже все одно приречений, — зітхнув Іван.

— Гаразд, тоді беремо ліхтарики, лопатку і йдемо, — сказав Максим.

— Чудово. І хто буде копати?

— Ти, Іване, ти, — посміхнулася Соломія.

Іван лише закотив очі.

Вони вирушили до млина на заході сонця, щоб бути на місці саме в той час, коли Галя знову почне неспокійно мукати.

Корова не підвела.