Читати книгу - "Повернути себе. Том 1, Олександр Шаравар"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Натомість воно переключилося на вже піднятий москітний флот зіургів та архів. Бій, що почався, здавався чимось неймовірним. Сотні винищувачів архів та зіургів не могли впоратися з п'ятіркою.
А ті щомиті знищували ворогів. Правда, давалося це великою працею. Вже на третю хвилину бою жодного навісного озброєння не залишилося на борту винищувачів. Лише плазмомети. І ось тоді ситуація почала змінюватися у бік зіургів. Плазмові постріли вони могли лише по одному чи два приймати на свої щити. І зіурги цим скористалися, надіславши десяток глайдерів для прикриття.
Так було втрачено перший кретчет, Ак прикрив винищувач Фіска своїм і випарувався у спалаху вибуху. Через дві секунди винищувач Джуві отримав пошкодження, але вона змогла втриматися в повітрі, хоч і сильно втратила маневреність.
Саме тоді вони вирішили відступити. Тим більше зараз до них на допомогу мчали ще чотири винищувачі та вісім безпілотників. Інші чотири групи своє виконали і підірвали ядерні заряди.
Ось тільки надто багато сил відвернула ланка Фіска. Міч не зміг ухилитися від чергового пострілу. Його винищувач, втративши крило і більшу частину антигравітаційних подушок, помчав у бік лісу. Вже над ним Міч встиг активувати катапультування. Ось тільки шанси на виживання поблизу такої кількості сил противників були мінімальними. І саме в цей момент псі-зв'язок був розірваний.
На щастя, Фіск, Каарла і Джуві, що залишилися в строю, були готові до цього, а тому не виникло звичною для таких ситуацій втрати контролю. А за кілька десятків секунд прибуло підкріплення, яке й допомогло відігнати глайдери.
Два безпілотники, завантажені ракетами з гравітаційними спотворювачами, вирушили до середнього носія, який був у повітрі. Саме він і був джерелом усіх глайдерів у сьогоднішньому бою. Після падіння носія Джуві взяла командування на себе та перегрупувала всіх. Вглиб ніхто лізти не став, натомість зайнялися пощипуванням з обох боків території зіургів.
Залишалося зовсім небагато часу. З орбіти у їхній бік рухалося кілька сотень кораблів. В основному глайдери, але були серед них і серйозніші противники. Саме в цей момент на нейромережу Фіска надійшло повідомлення із запитом від Терна на допомогу. Фіск навіть не думав, щоб відмовитися від цього.
— Прикрийте мене, — промовив Фіск по зв'язку і направив по прямій носієві свій винищувач. До нього одразу кинулися супротивники, але було зупинено щільним вогнем підтримки.
— Удачі, - відповіла Джуві і сконцентрувалася на тому, щоб не підпустити до Фіска глайдери. І їм це вдалося, коли до носія було менше ста метрів, Фіск активував катапультування. Винищувач обігнав крісло з хлопцем і вибухнув на поверхні носія, створюючи в ньому пробоїну, в яку і влетів Фіск, гальмуючи мікродвигунами в кріслі.
— Я на місці, - зв'язався наприкінці Фіск і сконцентрувався на виданному йому завданні.
Сигнал маяка Терна Фіск упіймав ще перед катапультуванням, і найшвидший спосіб - дістатися до нього був безпосередньо вниз. Благо, що спосіб провернути щось подібне в нього був. Сконцентрувавшись під своїми ногами, Фіск застосував свою здатність і плоть носія почала перетворюватися на пил. Зістрибнувши в дірку, що вийшла, відразу метрів на десять вниз, Фіск почав розчиняти знову тіло корабля під ногами. Завдяки тому, що носій був дуже пошкоджений, супротив корабля був практично ніяким. Все ж таки гравітаційні спотворювачи дуже сильно пошкодили корабель, а потім ще й падіння з двокілометрової висоти.
Якби не спотворювачи, що вивели з ладу системи корабля на деякий час, то таке падіння не завдало б великої шкоди. Але псіонічне поле було обнулено, і корабель упав без захисту.
На третій палубі Фіска зустріли живі супротивники. Ну, як живі, два зіурги-піхотинці були наче переламані ляльки. Але з появою Фіска вони змогли підняти нею свої біологічні лучемети. Ось тільки їхні рухи були настільки незграбними, що хлопець, не надто турбуючись, встиг їх добити першим. А потім знову розчинення плоті корабля. Загалом хлопцеві довелося подолати двадцять палуб носія і зіткнутися з півтора десятком груп зіургів, що вижили.
Але з ними справлявся в автоматичному режимі плечовий плазмомет. Фіск же був сконцентрований на тому, щоб якнайшвидше дістатися Терна. Йому для цього знадобилося не більше десяти хвилин.
В черговий раз розчинивши тіло корабля зіургів, Фіск побачив невелике заглиблення, в якому лежав Терн разом з Декс. За допомогою телекінезу Фіск підняв на палубу і сполота, і людину.
— Ти не поспішав, - сказав Терн, насправді він був радий появі Фіска.
— Добрався як міг, - відповів Фіск, відмахнувшись від рядового. - Мені треба трохи відпочити. Я перенапружився добираючись сюди.
— Бачу, - сказав Терн, - Але в нас мало часу, треба йти далі.
— Думаєш, я не розумію? - Вибухнув Фіск. - Чудово розумію, як і те, що саме від мене залежить успіх. Ти ледь на ногах тримаєшся, у Декса ніг взагалі немає. І мені потрібен час, щоб прийти до тями.
— Кх-кхм, - почав кашляти Декс, і Фіск замовк. - Підійди, - прошепотів він.
— Декс, ти як? Ти в змозі йти далі? - Запитав Фіск, нахилившись над сполотом.
— Візьми, - сказав Декс і в руки Фіска прилетіли браслети, зірвані з тіла сполота. Тільки Фіск хотів розпитати, що з ними робити, як Декс знову знепритомнів.
— Твою матір, він знову непритомний. Що це за браслети? - підняв до очей два браслети хлопець.
— Не знаю, спробуй надягти їх, - відповів Терн. - Дивись, з внутрішнього боку якесь каміння. Думаю, треба спробувати одягнути їх на голу шкіру.
— Прикрий, - попросив Фіск, після чого почав розкриття рукавів на скафандрі.
— Само собою, - сказав Терн і підстрелив зіурга, який визирнув у дірку, через яку дістався сюди Фіск. У цей момент рукав скафандра розстебнувся, і Фіск одягнув обидва браслети під комбінезон.
— Це якісь артефакти, - сказав Фіск. - Я відчуваю, як мої сили збільшилися в кілька разів. Та й швидкість відновлення стала більшою. Ну все, ми ще покажемо членникам, хто тут господар планети. – радісно закричав Фіск.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Повернути себе. Том 1, Олександр Шаравар», після закриття браузера.