Читати книгу - "Невідома планета 2, Олександр Кваченко"

"Прийнято".

«До речі, ти вже придумав, що будеш просити за підйом корабля в космос».

«Ні».

«Вже треба міркувати над цим питанням. В тебе є доступ до всього корабля, подивись що у них є хорошого, а потім будемо торгуватися».

«Добре».

Поки всі розбиралися з подією, я випросив ШІ корабля перевірити стан організмів Іс і Ліки в аграфських мед капсулах за псі кристали, а також пошукати для них нову нейромережу. Їм теж корисно буде перевіриться та вилікуватися, поки я тренуватимуся в рубці. І поки сиділи, чекали призначеного часу, встигли все обговорити, як діятимемо у випадку проблем. А потім за мною прийшли, інших на розгляд справи не запросили. Кіборг сказав догляне за всіма і я йому передав свій відео канал трансляції, щоб знав що буде відбувається зі мною, може він десь дасть пораду.

Поки йшли, ШІ передав, що аграф, який звинувачує людей, відмовився від проходження перевірки ментальним допитом, тому буде дуель. Мені скинули короткий звід правил проведення дуелей, та я його вивчав під час переходів по кораблю. Перевірив рівень знань техніки клинка 47%. Будемо сподіватися, що цього вистачить для перемоги, кіборг був упевнений у мені, а я трохи мандражував. Вбивати у них, за правилами, при такому конфлікті не рекомендувалося. Будемо сподіватися що все вийде як у нас задумано. Прийшли, це було напівкругле приміщення, воно мені чимось нагадувало амфітеатр.

Звістка про майбутній поєдинок людини з аграфом швидко пронеслася місцевими каналами зв'язку. Хтось із ради клану поділився зі своїми довіреними, а ті злили цю інформацію в мережу. У результаті в залі нарад корабля зібралася досить значна кількість аграфів, охочих наживо подивитися бій. Напевно, тут не нечасто побачиш поєдинок аграфа і людини.

Мені прийшло навіть повідомлення на нейромережу від ШІ з пропозицією зробити ставку на себе, пропонували % від перемоги, і звісно ж, переважна більшість жителів корабля ставила на перемогу аграфа. Я теж поставив великий псі кристал на свою перемогу, гуляти так гуляти. Старійшина Тальїр відкрив розгляд і заявив претензії сторін.

- Людина буде боротися за свою версію події, а аграф за свою. Заперечення в когось є? - запитав він зал.

Усі голови кланів відповіли відмовою.

- Усі з правилами ознайомлені? - запитав він насамперед мене.

- Так, я готовий.

- Так. - відповів не представлений мені аграф.

- Ну тоді прошу сторони відправиться у свій кут арени та приготуватися, починаємо по гонгу.

Мій супротивник розпочав розминку у своєму боці, я теж зробив обов'язковий комплекс із клинком і ножом. І ось через деякий час, згідно з правилами, ми одягнені в прості комбінезони, застигли на вихідних позиціях у бойових стійках один навпроти одного. Аґраф стискав у руках два аґрафські клинки з різною довжиною, один нагадував мій, але тільки трохи пряміший і тонший, а другий, дивний, неправильної форми, схожий на довгий "кіготь". Пролунав гонг, і амфітеатр зашумів, передчуваючи видовищний бій. Почалося.

Виписуючи в повітрі клинками хитромудрі фігури, аграф граціозною ходою, немов танцюючи, став до мене наближатися. Я, який зайняв очікувальну позицію, не став крутиться, зустрів суперника відсіччю і віялом відбиваючих ударів. Схоже, це була перевірка, чи вмію я щось. Аграф, не домігшись нічого в розвідувальній атаці, провів серію фінтів у спробі мене підловити. Але я діяв, нібито заздалегідь знав, чим закінчиться той чи інший фінт противника. Мені дії противника здавалися повільними, це було завдяки новим імплантатам чи завдяки моєму вживанню аномальних речовин, не можу точно сказати. Відбивався, переглядаючи його вміння битися, цікаво було, перший раз попався живий противник. Але тривалий дебют сутички схоже став дратувати аграфа, він прискорився, спробував провести швидку атаку. Але я був готовий і до цього, наче на це й чекав, тож легко ухилився та примудрився завдати противнику глибокого порізу руки.

Аграф відскочив на безпечну відстань і перевірив рану, це стало для нього немов ляпасом, тим паче що глядачі вибухнули різноманітним гулом, одні захоплювалися людиною, інші кляли в нерозторопності аграфа. Судячи з розширених зіниць, він схоже усвідомив, що його фіаско зараз побачили всі жителі корабля, і якщо він пропустить ще кілька ударів, то незмінно покриє себе ще більшою ганьбою. Хоча я десь читав, або чув про труднощі боїв на клинках з аграфськими бійцями, але тут поки нормально, тримаюся. А ось гнівні тріади, що лунали в натовпі глядачів, у недолугості аграфа красномовно свідчили про те, що кінець його авторитету в разі програшу людині - ще не найгірше майбутнє, яке чекає на нього в разі поразки. Допустити цього він не міг, він стиснув губи в тонку лінію і кинувся на мене з подвоєною швидкістю, але і діяти став обережніше.

Я ж, розвиваючи успіх і бачачи його поранення, перейшов до атаки. Дедалі більше нарощуючи темп, провів серію атак, завдавши противникові ще дві невеликі колоті рани в ногу і руку. Щоправда, і сам пропустив удар по дотичній, який порізав мені комбінезон у районі руки та саму шкіру. Крики в амфітеатрі аграфів перейшли в захоплений рев, швидкість, з якою ми пересувалися, стала просто позамежною. Через ще кілька десятків секунд аграф вирішив застосувати свої псі здібності. Спочатку завдав по мені ментального удару, але той не приніс очікуваного результату, я, навпаки, підвищив темп атак і засувався ще швидше. А аграф, який злегка сторопів від такого ефекту і на мить втратив концентрацію, тут же поплатився порізом на ребрах. Зволікати мені було не можна, потрібно добивати, хіба мало що викине цей аграф, а той і вдарив псі атакою. Але вона не пройшла, псі імплантати поглинули все, тоді він ударив по насипаному піску на арені кинувши мені в обличчя купу сміття. Я засліплений намагався відбиватися, використовуючи всі почуття, але розрубував лише повітря, а намагаючись захиститися від атак аграфа і не зустрічаючи очікуваного опору клинків, мимоволі сам відкривався.