Читати книгу - "Забути, щоб згадати, Ольга Обська"

Найт відчинив двері квартири мами своїм ключем. Було дуже пізно — раптом вона вже заснула. Але королева не спала. Принц зрозумів це за тонким ванільно-фруктовим ароматом, який вловив, варто було переступити поріг. Взагалі-то, мама так і не навчилася готувати. Але оладки з яблуками у неї виходили дивовижно. Найт їх любив. Вона завжди пекла їх до його приходу. І як тільки вгадувала, коли син з'явиться в черговий раз? Принц підозрював, що з надією на його візит вона готувала їх щодня.

Королева вийшла до передпокою, і усмішка осяяла її величне обличчя.

— Синку, я на тебе чекала.

— Вибач, мамо, що так довго не приходив.

— Нічого.

Вона підійшла і ласкаво провела рукою по його щоці.

— Який ти гарний. Такий схожий на батька.

Потім спохмурніла:

— Тільки виглядаєш стомленим. Мало спиш?

— Так, мамо, стільки справ останнім часом. Але нічого, ще встигну — висплюся.

Найт цмокнув маму в щічку:

— А ось ти, навпаки, виглядаєш чудово.

— Лестиш мені, — посміхнулася королева.

Вони пройшли на кухню та розташувалися за невеликим столиком. Найт із задоволенням почав розправлятися з улюбленими оладками і паралельно розповідати останні палацові новини. Особливу увагу приділив тому, як пройшло Свято Першої Стихії, наголошуючи на комічних моментах і опускаючи непотрібні тривожні подробиці.

Мати уважно слухала, сміялася і розчулювалася, а коли принц закінчив, раптом зробила несподіваний висновок:

— А ти закоханий.

— Мам, ну з чого ти це взяла?

— Закоханий, — лагідно усміхнулася мама. — У тебе змінився погляд.

Вона встала, підлила синові в чашку ароматного м'ятного чаю і ніжно потріпала по волоссю.

— Мій славний закоханий хлопчик.

Потім знову сіла навпроти:

— Розкажи мені про неї.

— Вона гарна, — не став більше відмовлятися Найт. — Дуже гарна. Має незвичайну вроду. Вона взагалі не така, як усі. Особлива. Розумна та добра. Трохи боязка, — на цьому місці принц посміхнувся. Він згадав, як Олена відчайдушно виштовхнула його сьогодні зі стіни вогню, — але це доти, доки не треба когось рятувати.

— Зрозуміло тепер, чому ти ночей не досипаєш, — лукаво посміхнулася мама. — Це через неї цього разу ти так довго не переміщався до Основного Світу? Важко було розлучатися?

Найт кивнув на знак згоди. Мама з розумінням похитала головою.

— Знаєш, я така рада, що твій вибір припав на дівчину із Запасного Світу. Тобі доводиться довго бувати тут, і я боялася, раптом ти закохаєшся в когось, хто живе в Основному світі. Це розбило б твоє серце. Адже ви не змогли б бути разом.

Найту знадобилося все його самовладання, щоб не видати матері емоцій, які наринули після її слів. Так, він знав, що у дівчини та хлопця з різних світів не може бути серйозних стосунків. Наставник розповідав, що такі стосунки нічого доброго не обіцяють. Але Найт не хотів думати про це. Йому було добре з Оленою. Так добре, що від однієї згадки про поцілунок мурашки починали бігати тілом, а в голові розливався туман. Ще до жодної дівчини його не тягнуло настільки непереборно. І як би він не довіряв Наставникові, зараз на його застереження Найту було начхати.

— Мамо, давно хотів у тебе спитати, — вирішив змінити небезпечну тему принц. — Тобі траплялися тут, в Основному світі, двійники? Люди дуже схожі на когось із Запасного Світу.

— Траплялися, — кивнула мама. — Ось, наприклад, Анюта з шостого під'їзду. Приємна така дівчинка, привітна, навчається в Університеті. Я думаю, кого вона мені нагадує. А потім зрозуміла — Фею Калісту. Пам'ятаєш двоюрідну племінницю тітоньки Жузель? Така ж руденька і очі веселі. Тільки в Анютки брівки в розліт, а в Калісти — трикутничком.

— Ні, мамо. Я маю на увазі сильну схожість. Ось прямо як дві краплі води — що й не відрізнити.

— Щоб прямо не відрізнити? — королева замислилась. — Ні, такі не траплялися. А що?

— Чув, що такі бувають. Стало цікаво, чому так. Чому деякі люди Основного Світу мають ідентичних двійників у Запасному? Твій Наставник не розповідав про це?

— Знаєш, цієї теми він майже не торкався. Можливо, колись мигцем щось і згадував. Можливо, це явище якось пов'язане із синхронізацією світів. Але точніше я не пам'ятаю.

Відповідь зовсім не пролила світло на питання, що цікавило Найта. Скоріше, тільки ще більше заплутала. Синхронізація світів — магічний ритуал, який необхідно було проводити час від часу, щоб Основний та Запасний Світ не сильно відрізнялися один від одного. Чим більше вони схожі, тим легше переміщуватися з одного в інший і тим легше підтримувати портал відкритим. Якщо один світ сильно піде вперед або відстане, то подорожі туди-сюди вимагатимуть занадто багато енергії. Цю теорію Найту розповів Наставник, і вона була цілком зрозуміла. Не зрозуміло лише, до чого тут двійники.

— До речі, синку, — підхопилася Королева. — Вчора закінчила роботу над новим гобеленом.

Вона пішла на кілька хвилин і повернулася, тримаючи в руках невеликий самотканий килимок.