Читати книгу - "Розлюбити за будь-яку ціну, Катерина Мединська "

Ніколь у цей момент виглядала засмученою, марно намагаючись не показати своє сум'яття. Наче хотіла все зупинити і крикнути: «Досить, не треба цього робити із собою заради мене!»

– Сандро, червоною помадою нікого не здивуєш. Мені вже вдалося зробити фотографії, які чудово розкривають заявлену тему. Тож дозвольте мені виявити свій примхливий характер і закінчити фотозйомку. Я втомився! – поскаржився Лоран.

Сандра моментально розвернулася обличчям до Лорана і защебетала:

– Звичайно, Лоране! Я не смію суперечити вам і не можу зловживати вашою довірою, наданою допомогою.

Жінка і цього разу не могла вчасно зупинити потік своїх хвалебних промов, і Лоран ще кілька хвилин зі спокійним виглядом слухав Сандру. Ніколь була вдячна йому, адже він зробив це заради неї. Він усміхнувся Ніколь і жестом дав знак, що роботу закінчено.

Ніколь і Даніель були одні і спокійно перевдягалися у гримерці. Якийсь час вони просто мовчали. Ніколь знала, що має ухвалити рішення, від якого залежатиме її подальший душевний спокій. Навіщо він приїхав до неї?

Дівчина кинула короткий погляд на Даніеля. Він був задумливий, сумний, розсіяний і неправильно застібав гудзики на сорочці. Серце Ніколь болісно стислося. Вона чудово розуміла, що причина його страждань у ній. Ніколь не могла байдуже спостерігати його розпач. Це було надто жорстоко по відношенню до чоловіка, якого вона любила попри все.

Ніколь рішуче зробила крок до нього і доторкнулася до його руки, якою він порався з черговим гудзиком. Даніель глянув на неї так, ніби вийшов із трансу. Він важко втягнув повітря ніздрями, а потім повільно видихнув, а в очах спалахнула надія. Повільно прибравши його руки від гудзиків на сорочці, Ніколь почала їх розстібати.

Даніель покірно стояв і стежив за тим, як її довгі пальчики пурхають гудзиками на його сорочці. Він тільки зараз помітив, що гудзики були застебнуті абияк. Піднявши очі, він зустрівся з найважчим поглядом, який колись доводилося випробовувати на собі.

– Даніель, я згодна з тобою повечеряти. Але це буде виключно дружня зустріч. Сподіваюся ти мене зрозумів? – Запитала Ніколь і застебнула останній гудзик.

Даніель несподівано взяв її руки і притиснув до свого серця.

– Ти моє серце, Ніколь. Вибач, що зрозумів це так пізно.

Вона заплющила свої очі і насилу проковтнула, відчуваючи, як він тремтить і хвилюється, а його серце важко б'ється в грудях.

Ніколь забрала свої руки та відсторонилася.

– Я згодна з тобою, Даніель, що це надто пізно.