Читати книгу - "2. Таємниця старого млина, Yana Letta"

Максим перевів погляд на Бублика.

Кіт стояв трохи осторонь, не моргаючи, дивився на двері.

— Ти щось відчуваєш? — пошепки запитав Максим.

Кіт повільно моргнув.

Потім тихо підійшов до замка, нюхнув його…

І різко відсахнувся, настовбурчивши шерсть.

— От і відповідь, — пробурмотів Іван.

— Це погано, правда? — запитав Тимко.

— Це означає, що млин не просто стоїть тут покинутим. Він колись був запечатаний. І тепер, коли замок зник… щось або хтось там прокинувся.

Слідопити взяли замок із собою.

— Ми показуємо це дідові Федору? — запитала Соломія.

— Так. Але він нам не скаже нічого просто так, — відповів Максим.

— Тоді діємо хитріше, — сказав Тимко.

— Як?

— Дамо йому подивитися на замок… і просто дивитимемося, як він відреагує.

Максим усміхнувся.

— Добре. Тоді завтра зранку йдемо до нього.

Іван здригнувся.

— І якщо він теж почне панікувати?

Максим задумався.

— Тоді ми зрозуміємо, що ми ще не бачили найстрашнішого.

Ніхто нічого не сказав.

Бо вони знали…

Ця таємниця ще не закінчилася.

І ця ніч може бути ще страшнішою, ніж попередня.