BooksUkraine.com » Сучасна проза » Феєрія для іншого разу, Луї Фердінанд Селін 📚 - Українською

Читати книгу - "Феєрія для іншого разу, Луї Фердінанд Селін"

21
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Феєрія для іншого разу" автора Луї Фердінанд Селін. Жанр книги: Сучасна проза. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 10 11 12 ... 150
Перейти на сторінку:
Ортензія! Він залітає у віконце, глузує… гримаси корчить, ви б побачили! чорно-білі! а що ви жартів не розумієте, то загукали б: швидше смерть! і він навалюється ще на світанку… якраз коли отой сусіда репетує менше… коли нова зміна тюремників ще п'є какаву… коли можна побути насамоті… У мене марення?.. У мене неймовірний слух? та це для сміху! не більше! Маю природний сміх… прояснення на небі підлості… це не для всіх!.. отже, купуйте Феєрію за три франки! Скажімо, три франки! Ті три франки, що були до великої війни! вважайте, задарма! От я і сиджу задарма! отак! від однієї поступочки до іншої! О, це не тому, що ви мені такі любі! ви завдали мені багато кривд! від віроломства до віроломства і до овечого переляку! можете здихати! я скажу: от вам і корейці[21]! від усього серця! Але ж книгарні — це важливо! Купуйте Феєрію! Текст вас ображає? Це ваш клопіт! Я ж кепкую із себе, це я скелет у дерматозі, у струпах! Найкумедніше — це доля, в яку я провалився! після п'ятдесяти років несамовитої праці, знахідок, сумління й честі, героїзму, медаль дали раніше від Петена, а тепер прикутий до стовпа ганьби людцями, які самі там мають бути! Обпльований такими, хто драла давав навипередки, хто на Брюгге, а хто на Байонну, та так, що й підтиратись не встигали! Овва!

Облишмо ці дрібниці!..

Найгірше — очі…

Важко писати, витріщуюсь…

— У шахті ще темніше!

Ваша дошкульність усім відома! Зі стін тече, я витираю калюжі… рачки, потім ледве підводжуся…

— Ти ба, в ув'язненні!.. а нарікає!.. трапився б він нам на віллі Саїд[22]!

— А ви там були, на віллі Саїд? з якого боку? Нетактовне запитання?

— А як щодо Луппенталя[23], га?

Я вас дратую. Сварка не скінчилась. Удар за удар. Мерщій! Аж до ефеса! і все лезо, і встроміть собі! у груди! а ви де були у серпні чотирнадцятого?.. Питаю ще раз! не у Фландрії?.. не в Шарлеруа[24]?.. Спробуй, утни, що вони вам шиють! куди пускають стріли! Ви коментатор-месник? зі статусом? з ліцензією? з успіхом? шість партквитків шести різних партій? Месник при мікрофоні? До мікрофона! всі месники на хвилях етеру! у пакет! перманент! кучерики! ямочки! плямочки! готово! Танки зупинити нікому, але поза тим наступ вулканічний! furia canto на все небо! грім на мільярд кілоциклів! злива блабалачок!

Шал, натовп і ті ж самі на Гревську площу на загальнонаціональну вичинку шкур! виколупування очей переможеним! Величні оргазми обачних! Армія Сада на пікніку історії! Спеціальну церкву збудуємо років так за десять… п'ятнадцять… двадцять! Петіо — у папи! «Мулен-Руж» на всю Європу!

— А святий Мартин[25] що, уже не рахується? святий всіх Ґаллів?.. Ні, не бульвар! не повіїні ворота! ні! святий! а йому нічого? Знов споганилися, але без ідолів! як це гірко! Новий вид сміху — з палі! Ах, лишіть усе собі! Проте Феєрія? мій велосипед?.. Ох, а то б ви реготали, перелюбствували, шаліли! ще й задурно, якби вони мене поволочили на площу Бланш, розклали б, пригадуєте, там така решітка, мої тельбухи чотками, інші органи плетивом… і великі, й малі… повирізали б по живому перед рестораном «Дюкеке». Щоб мої волання лунали від пагорбів Анґ'єна аж до Пор-Руаяля!.. щоб не менш як п'ять мільйонів хвилювалися, злягалися, невдахи психоаналізу, фригідні до коки, до кóли, Майоля[26], різок, пісуарів, обісцяних окрайців! усього! Геть, зневірені!.. Я обдобродіяв п'ятсот тисяч родин! Та ба, розчарував! Не тільки поблизу, отут, на Гірці, схилах, на Коленкура… Кюстіна… до «Дюфаєля[27]»!.. На всій дальній околиці, й на ближній! Мені ще злопам'ятять, люди пишуть мені з обуренням! Ти — злинялий втікач! розбійник! боягуз! атю!

Я обділив їх по палі й по скальпу! Такого не пробачають!

Мученики, Голгофи, це радість, це Небеса! Родинне щастя ніколи так не борсається, душі не голубляться, сідниці й пипки не покусуються, пальці ніг не обціловуються, як поблизу різницької мучеників! і більше крові! нумо! щоб ручаями! ще батогом! лясь! плюх! і ще блаженніше! іще квітліше!

— Яка програма, мила?

Ах, неонові насолодощі! суцільні грайливощі! Ох, курочко! Ах, люби мене! любо-мило! Ах, бери мене всю! Люби-бери! Любери! У нутро! у! у! у! в тебе чотири! десять! двадцять! сто! товстих! Ах! Ох! Гох! у! усе!

Уявіть собі від Анґ'єна до Маркаде! бастіони! Пантен! Сен-Мішель!.. а ще інші!.. братів тачками! парад… вози з випатраними жертвами! гарячі тельбухи!.. Що невинніші, то краще нюхаються, то більше щастя! Четвертувати всіх Янсусів! Що більше їхні зойки рвуть повітря, то голосніше Жюльєтта хекає, марить, раює, а Ромео знай вганяє! Галопом любощі, сідниць пом’ятощі! Вганяй! Ах! Люби-бери! Любери! І серце! вогонь! спазм! соки! Небо! ах! ах! лишись, вганяй! на всю! Диявол! Сюсю!

— Овва, та цей дивак зневажив усі межі!

— Тоді забудьмо! але факт незаперечний, обіцянку підписано, нотаріусом засвідчено, радіопоширено через двісті тридцять приймачів! мої яйця у годину «Г» повиснуть як трофей на шиї найзапеклішого месника шалу й очищення — від Альфорських воріт до Фламандського мосту!.. Східний сектор: Кар'єри-Ґут-д’Ор! Судіть про розмах! мережі! Ох, та ці часи минули! свята трупів у тунелях стоків! Я мудрагелю! Нічні Варфоломіївці на швидкуруч, без дзвонів, отченаш і сурм!

Тепер потрібен інший сміх… читачів розвеселити, це як з бегемотом пострибати! За ваше здоров'я, блазню! стількох намірились забити, але тепер аби не їм мерців тягати!.. Побачать Доменільський став, заповнений напередодні страченими на ста паризьких гільйотинах, так скажуть, пхе, смердить! І все! повна зневага!.. то ж не забудьте, купіть мої книжки!.. про мене і мої дрібні халепи… байки, звісно… і хай тільки тримаються за черево, коли їх тіпатиме від неминучих нападів реготу, бо з веселощів вони закаляються, обцюняються в знемозі по салонах, по вокзалах під пильним поглядом податкових інспекторів. А скажіть-но, закладаємося, що вас посадять! Що ви сконвульситеся, наприклад, як реготатимете над моїми дотепами на весь парк Тюїльрі!.. аж до втрати благопристойності! що вас затримають і запитають з чого?

— Це все Феє!.. Феє!.. Феє!..

Ви гримнете додолу, здихаючи від сміху з моїм творінням у руках!

Про це напише Рейтер… Навала натовпу! книгарні розтрощено!..

1 ... 10 11 12 ... 150
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Феєрія для іншого разу, Луї Фердінанд Селін», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Феєрія для іншого разу, Луї Фердінанд Селін"