Читати книгу - "Сновидіння доброго ведмедика, АнєчкаLB"

- У моїх батьків великий будинок. Там знайдеться кімната для тебе, - повідомили мені.

- Я житиму з твоїми батьками? Як член сім'ї?

- Ти проти?

- Ні. Просто цікаво, як це.

- Непогано. Дуже непогано. А в мене вже всі думки про Ліліан. Я хочу знати, як вона змінилася за втрачений час.

- Навряд чи втрачений. Швидше, витрачений на підготовку до зустрічі.

- Я пам'ятаю, вона була дуже мила. Така... порядна, чуйна, ввічлива. Зараз дівчата змінилися. На престолі - сексуальність як спосіб маніпулювання. Нав'язлива і кричуща. Занадто багато хто прагне до певних стандартів зовнішності та шаблонних манер. Прям, життя вдалося, якщо кожен перехожий тебе хоче. Тому це відображається на виборі їхнього одягу і зухвалій поведінці. Забувається та легка жіночність, свіжість, недомовленість. А як же славнозвісне чоловіче бажання завойовувати? Як задовольнити інстинкт мисливця, якщо здобич тепер сама полює, використовуючи всілякі жіночі пастки і хитрощі? І в кожної свої кінцеві цілі на цьому полюванні.

- Одяг тут нічого не вирішує. Це більше, ніж те, що кидається в очі. Сексуальність - дуже тонкий комплекс першооснов. Вона зсередини. І вона або є, або немає. Це свого роду як дар. Або жінка може горіти так, що спалить чоловікові всю свідомість аж до упереджень і сумнівів. Або, якщо не вміє горіти, не врятується ніякою мішурою. Далеко не факт, що, одягнувши латекс, мережива або шкіряні ремені, стане сексуальною безумовно, апріорі та безсумнівно. Вона може бути одягнена в пальто, але від одного її погляду втратиш залишки здорового судження.

- По-моєму, дівчата вже розучилися любити. Багато з тих представниць прекрасної статі, з якими я спілкувався на цю тему, й гадки не мають, як це має бути. На першому місці - вигода.

Я ніяк не прокоментував його зауваження. Адже я теж уявлення не маю, що означає любити.

Тайлер повернувся додому. А для мене це просто чергова зупинка. Але тим не менш, там дійсно якось по-домашньому. Цим пронизані навколишня природа, будинки і люди. Батьки мого супутника дуже гостинні й розташовують до себе. Класичний зразок сім'ї. Хоча б на чужому прикладі дізнаюся, як це. Тут до мене поставилися дуже привітно. Кімната - комфортна, ліжко - зручне. Поки що в мене все добре.

... Вона уважно дивиться на мене. Вивчає поглядом кожну дрібницю. Проводить невагомим дотиком по моїй обпаленій руці. Чуттєвість. У кожному її русі. Вона ласкава. Вона сидить поруч і віддано дивиться на мене...

Я прокинувся. Світанок. Моя перша ніч у новому будинку й умиротворений сон. Намагаючись нікого не потривожити, я вийшов на ґанок. Яке свіже повітря. Мені хочеться ним надихатися і запам'ятати його. І я зараз не порушую правил тиші. Я її просто слухаю.

- Енді, сніданок готовий, - повідомила мені мати Тайлера, визирнувши з-за дверей. Виявляється, так непомітно минуло дві з половиною години. Усі вже прокинулися.

Сонце відліпилося від лінії горизонту. І Тайлер більше не хотів втрачати час. Він зателефонував усім учасникам своєї трупи, номери яких були ще збережені в телефонній книзі. Йому вдалося додзвонитися до чотирьох з дванадцяти. Але й це успіх. Адже з того часу минуло дев'ять років.

Зустріч відбулася в узгодженому місці і в обумовлений час. І якщо раніше Тайлер вважав, що проблема тільки у відсутності грошей, то зараз виникла інша складність. Багато хто з колишніх учасників живе в інших країнах. У когось склалася кар'єра або є гідне місце роботи. У когось сім'я. Ніхто не хоче міняти все це на примарний успіх або сумнівний прорив. Тоді й зараз - два різні старти. І та ж Ліліан - перлина їхнього номера - взагалі живе й навчається в Австралії. Я бачив по очах свого супутника, що він пригнічений і майже зломлений. Як висловився один із присутніх: "Це були підліткові розваги. А доросле життя - це коли все серйозно. Довелося подорослішати".

- А якщо знайти інших людей? - запропонував я після їхньої непродуктивної зустрічі.

- Інших?

- Це ж твоя мрія, а не їхня. Вони реалізувалися в якихось своїх сферах і галузях. Але обов'язково є ті, яким подобається те саме, що й тобі. Можна розмістити оголошення, влаштувати кастинг, і ти сам особисто збереш собі команду, відібравши кращих із найкращих.

- Але це ж будуть чужі люди, яких я зовсім не знаю.

- Цих людей ти теж більше не знаєш. Дев'ять років - занадто тривалий термін. Ніхто, навіть ти сам, не залишився таким, яким був. Зате нові будуть із тобою за одну й ту саму ідею. А в цих - своя дорога. Роби те, що хочеш ти. Не потрібно від них залежати. Ваші шляхи давно розійшлися. Проте це не повинно завадити тобі прагнути до своєї мети.

Минув день. І ще один. І ще, коли нарешті Тайлер зважився на підбір нових учасників. Розмістивши повідомлення в соціальних мережах та оголошення в місцевій газеті, ми готувалися до перегляду кандидатів. Тайлер репетирував. Тренувався. З великими труднощами виконував ті трюки, які з легкістю вдавалися раніше. Але він старався, а це в будь-якому разі дасть свої результати. Особисто в мені немає артистичних даних. Тому я відразу сказав супутнику, що виступати і брати участь точно не буду. Та поки команда ще не зібралася, допомагав йому практикуватися, виконуючи підтримку в певних прийомах, комбінаціях і зв'язках.