Читати книгу - "Трясця твоїй ящірці!, Тетяна Гуркало"

— Мене не можна лякати. Я, коли перелякана, дуже агресивна, занадто смілива і на все знайду аргументи, — тихо сказала дівчина, коли остаточно заморочений інспектор пішов.

Причому, якщо вона все правильно зрозуміла, пішов він вибивати у начальства командировку в інші світи, щоб аутентичні напої на льоду перепробувати. Всі, які є. Так що він уже навряд колись повернеться в це королівство. Можливо саме на це й розраховує.

— Запам’ятаю, — серйозно сказав Микаль і поманив пальцем Кирпа.

Гном до цього часу протверезів, на відьму дивився винувато і до дракона підійшов з натхненням на обличчі.

— Контракт, — сказав і посміхнувся.

Настрій дракона відразу зіпсувався.

— Все одно обійдеться дешевше… — заговорила Маржа, але дракон на неї тільки рукою махнув. Сумно зітхнув, подивився навкруги.

— У нас тільки чотири дні щоб ось це привести до ладу і розробити меню, — нагадав.

— Якщо я не поясню дівчині всі пункти контракту, денники можуть образитись, — сказав гном.

— Та робіть що хочете, — з якимось навіть розпачем сказав дракон, начарував собі стілець і пляшку вина, усівся на перше, відкоркував зубами друге і за раз випив половину. — Так трохи краще, — пояснив Оксані, котра на цю виставу дивилася з осудом, на чому сама себе спіймала. — Спокійніше. І про проблеми менше думається.

— То алкоголізм, — навіщось ляпнула дівчина, її в ту ж мить підхопили під руки гном з відьмою і майже винесли з кухні майбутнього закладу.

А за спиною спочатку щось зламалося. Потім засмердило паленим. Потім почало лаятися голосом Микаля і запах паленого став паленим з присмаком мокрого.

— Ніякої тобі економії, — з осудом похитав головою гном.

— Ходу, — навіть не призупинилася відьма.

— Прохід начаруй, бачиш, він сердиться, — напрочуд спокійно сказав гном і пробурчав: — Одружитися йому треба. Тоді дружина і діти всі соки вип’ють і енергії на пожежі і все інше вистачати не буде.

За спиною щось затріщало, а Маржа крутанула перед собою рукою і вони вивалилися в знайоме приміщення. Саме те, де опинилася Оксана, коли її тільки вкрали.

— Якийсь він у вас нестриманий, — сказала дівчина, озирнувшись назад, але ні дракона, ні кофейні там уже не було.

— Він дуже стриманий, як для такого молодого дракона, — посміхнулася відьма. — Інакше його б до людей не пустили. Але кров кипить і все таке… хм, може йому заспокійливе порекомендувати.

— Ага, валер’яночки, — кивнула Оксана, котра теж би від заспокійливого не відмовилася.

— Але знаєш, що дуже добре, — чомусь підморгнула відьма. — Тебе він навіть пальцем не штовхнув, навіть тоді, коли ти його била. А значить, ти в безпеці. Дракони жінок, звичайно, не б’ють, еволюція і все таке. Ті, котрі не могли стриматися, потомства не залишали. Їх жінки занадто тендітні і завжди з не надто приємним характером. Але відштовхнути можуть. Відкинути, а потім сполошно ловити…

— Тому ми втекли.

— Ні. Просто не хотілося ловити дах, якщо він випадково стіну б порушив, — незворушно пояснила відьма.

— Контракт, — нагадав гном. — І взагалі, не можна чужі секрети розповідати.

— Не можна, щоб дівчина боялась, — не погодилась Маржа.

— Вона і так не боїться, — посміхнувся гном. — Ідемо за стіл.

Про контракт Оксані розповідали довго і нудно, її аж в сон почало клонити. Зрозуміла вона з тих пояснень небагато, а те, що Кирп вибив для неї якомога кращі умови було зрозуміло і без них. В цілому все зводилося до величезної зарплатні, якщо вона все правильно підрахувала, то там і на машину вистачить, і на дім. і взагалі не робота, а мрія. Маржа попутно розповіла про різні цікаві речі, котрі є у драконів і котрі можна попросити в якості компенсації. Потім Кирп навіщось розказував про переїзд в казкове королівство і знову про буйну матінку Микаля, котра заміж не хоче. До чого воно було, взагалі загадка.

Ельфи зі своїм дизайном кудись пропали і з’являтися явно не збиралися.

Зате якось непомітно настав вечір. За вікном співала вечірня птаха. Оксана поїла, напилася смачного чаю і в сон її стало клонити іще сильніше. Добра відьма відвела на другий поверх в миленьку, явно дівочу спальню. Показала цілу шафу одягу, нового, але різних розмірів, серед якого Оксана відшукала щось схоже на піжаму.

І спати вона лягла в хорошому настрої, як не дивно.

А коли вже засипала, почула суровий голос Маржі, котра поясняла комусь, що йому в цій ситуації простіше одружитися, поки не стало пізно. Бо розоріння, то найменша з можливих бід. Згадати хоча б матінку, хай вона буде здорова і дочекається онуків.

Якщо враховувати матінку, то поясняла вона мабуть дракону. І Оксані на мить стало цікаво на кому йому там одружитися простіше? Можливо голова податкової тут жінка і заміж хоче? Ага, за мільярдера. Тому саме дракон потрібен. А він відмовляється, тому довелося нацькувати на нього підлеглих. А він все одно противиться своєму щастю.

Оксана хихикнула, уявивши цю мелодраму, а потім провалилася в сон.