Читати книгу - "Покарай мене... солодко, Маринка Черемних"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Я замкнув двері свого номеру та поніс її на кухню. Посадив на стілець, поцілував у маківку та сів навпроти неї
- Смачного- одночасно сказали ми та почали їсти. Краєм ока побачив, що Ілона закотила очі
- Мала, тобі смачно?- трішки хвилювався, чи сподобається їй, адже я вперше готую для жінки та вклав у цей сніданок багато старань та своєї любові
- Ігорю, це нереально смачно. Ти шеф від Бога- я видихнув
- Ну не перебільшуй, я всього лише вклав туди крапельку своєї фірмової спеції
- Як називається?
- А от цього я тобі не скажу- я забрав тарілку та ввімкнув воду у раковині
- Дай я помию- почала забирати з моїх рук тарілку Ілона
- О ні, краще іди почисти мандаринку та поїж- дівчина здалася та пішла. Мій погляд спустився до її сідниць. Картинка з поїзда відразу ж постала перед очима, коли вона повністю розслаблено лежала на мені та ховала засоромлений погляд у шию від моїх дій, які приносили їй нереальне задоволення
- Куди ти дивишся?- хитро посміхнулася Ілона та викинула шкірку в смітник
- Підлогу роздивляюся, дуже колір гарний- ляпнув перше я та повернувся до тарілки
- От брехло- засміялася дівчина, протянула мені руку з долькою мандарини та вклала до мого рота
- Смачно?
- Кисла- сказав я та витер руки рушником
- В мене солодка, хочеш спробувати?- Ілона охопила мою шию руками та піднялася на носочки
- Дуже- тихо промовив я та першим припав до її солодких вуст. Я зрозумів ще одну важливу для себе річ: не хочу ніколи і нікуди відпускати від себе Ілону, хочу бути поруч з нею кожну секунду, кожну хвилину та годину, коли вона потребує допомоги, коли їй погано, хочу робити тільки її коханою, хочу від неї діточок з такими ж прекрасними рисами обличчя. Ілона перша розірвала поцілунок та промовила:
- Ну як?
- Смачна- ми засміялися.- Які плани на день?
- Планувала відвідати Гуцул-Ленд, дуже давно хотіла там побувати, тому не бачу причин не здійснити свою мрію- дівчина відійшла від мене та потягнула руки догори, від чого її зелений светр задерся вище і трішки прогнулася у спині. У голові почали спливати картинки нашої ночі
- Якщо ти не проти, то ми можемо взяти в оренду машину і разом поїхати. Я теж планував його відвідати- я відпив завчасно приготований чай та сканував поглядом обличчя дівчини
- Давай, я не проти. Але машину оплачуємо навпіл- твердо сказала вона
- Ні, навіть не мрій- я поставив чашку на стільницю та подолав відстань між нами. Впер руки між її боків, тим самим блокуючи шлях втекти від мене
- Ігорю, я теж так не можу, ну зрозумій мене...- я не дав їй договорити
- Ілонко, припини! Ті гроші витрати на щось інше, я сам в змозі оплатити вартість оренди автомобіля. А ти побалуй себе, ти ж дівчина- я нахилився та почав цілувати її шию.- Наприклад, накупи ще суконь, але, будь ласка, з меншим розміром, або ж такої спокусливої білизни, від якої просто дах зносить, коли я тебе в ній бачу- шепотом сказав я, продовжуючи свій шлях вже язиком по дівочій шиї. У волоссі я відчув пальці Ілони і вона відтягнула мене, пильно дивлячись в очі
- Я назло тобі накуплю суконь з найбільшим розрізом та буду кожного дня в них ходити по готелю- лукаво посміхнулася дівчина та тихо додала:- До речі, вчора, в пориві пристасті, ти мені розірвав всю білизну, тому шкода витрачати гроші, знаючи наперед, що один нестримний чоловік за декілька секунд розірве таку красу
- Я просто хочу побачити тебе в іншому сексуальному комплекті- я відкинув її волосся назад та побачив на лівій стороні 3 сліди
- Подобається своя робота?- Ілона провела долонею по моїй шиї,- я теж постаралася
- Я знаю, мені все подобається- я глибоко поцілував дівчину та стиснув її круглі стегна. Після поцілунків ми зібралися та пішли на стоянку, де стоять машини в оренду. Заплатив за один день та відкрив двері Ілоні. Сів за кермо та виїхав з парковки. Дорога до Гуцул-Ленду зайняла близько 1 години 40 хвилин. Припаркував машину, вийшов та відкрив двері Ілоні, подав руку, поставив на сигналізацію машину і ми пішли купувати їжу для тваринок
- Як давно я мріяла тут побувати- Ілона годувала оленя овочами
- Мрії повинні здійснюватися- сказав я та поклав руку на її талію
- Давай ми тут до вечора пробудемо, а вже потім поїдемо до готелю- благальним поглядом подивилася на мене дівчина. Ну ось як їй можна відмовити, коли в неї так горять очі?
- Маленька, вже 15:00- показав їй час я на телефоні, вона розчаровано зітхнула,- але зачиняються вони о 18:30, тому час ще є, витратимо його з користю- я поцілував її у червоний носик
- Тоді давай не гаяти його- і ми направилися до різних локацій. Ми гуляли до 19:30 і хоч ноги у нас сильно гуділи, але зараз ми тут почувалися нереально щасливими. Давно я так не відпочивав та не проводив час у приємній компанії, особливо, якщо ця компанія- це кохана жінка, яка зараз сиділа стомлена на передньому сидінні автомобіля та посміхалася
- Ігорю, я така щаслива, слів бракує. Знаєш, я навіть не згадаю, коли так проводила свій час, напевно, це було ще в підлітковому віці, як їздила до батьків у село на новорічні свята. А коли вже почала працювати, то єдине, чим я займалася, то це були прогулянки та відпочинки у кафе за чашкою чаю- розповіла Ілона та поглянула на мене, спіймавши мене на гарячому, бо я трішки відволікся від дороги та розглядав її. Наче не вперше бачу, знаю її напам'ять, але ніяк не можу надивитися на таке вже рідне мені обличчя та тіло
- Слідкуй за дорогою, Ігор Дмитрович- я кивнув та повністю перевів погляд на дорогу. Ілона тихо засміялася. Ми приїхали до готелю о 21:00. Стомлені, але задоволені, ми пішли до наших номерів. І ось тут ми зупинилися. Так не хочу з нею розлучатися. Цікаво, як вона відреагує на те, що я знайшов вільний одномісний номер?
- Ігорю... може це дивно прозвучить, але... Я так не хочу тебе відпускати- я поцілував її в щоку та прошепотів на вушко:
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Покарай мене... солодко, Маринка Черемних», після закриття браузера.