Читати книгу - "Історія одного розлучення, Ана-Марія Еріш"

— Тут приїжджають для двох речей — казино або одруження, — посміхнувся він.

— Так ви маєте наречену? — я посміхнулася у відповідь.

— Ні, але хто знає, може тут знайду, — нахилився трохи ближче, і в голосі прозвучала грайливість. — То чому б нам не піти кудись разом?

— Не можу залишити подругу одну, — відповіла я.

Насправді, я була впевнена, що Марі була б за, аби я провела час із симпатичним хлопцем. Та відчуття страху і підозри заважали мені розслабитись. Мабуть, тому що давно ні з ким не була близька.

— Можемо взяти її з собою, — запропонував Тоні. — Це ж навіть краще: дві красуні складуть мені компанію. Можемо піти до казино або ресторану, впевнений, вам сподобається.

Я лише кивнула, відчуваючи, як у грудях з’являється дивне тепло. Певно, краще спочатку запитати подругу, але я вже вирішила, що вона погодиться. От так ми й провели політ, мило спілкуючись. Виявилося, що його повне ім’я — Ентоні Харріс, він програміст у одному з департаментів міста. Цей політ — його перша відпустка за останні чотири роки, і він вирішив розважитися. У нього не було часу на стосунки, а я, здається, нарешті зустріла людину, з якою цікаво розмовляти. Може, у Лас-Вегасі нас чекають справжні пригоди.