Читати книгу - "Старша Едда. Епос"

class="v">Кущами рясніє,

високими травами

Віді — то Відара землі;

син там клянеться

верхи на коні

за батька помститись.

18

Андхрімнір-кухар

варить в Ельдхрімнірі

плоть Сехрімніра[136],

м'ясо чудове;

мало хто звідає

їжі ейнхер'їв.

19

Ґері та Фрекі[137]

м'ясом годує

переможний Герфадр;

тільки вином

живиться Одін

збройнопрекрасний.

20

Хуґін та Мунін[138]

щодня пролітають

над Йормунгандом[139];

страшно за Хугіна, —

раптом не верне! —

й так само за Муніна.

21

Рине між хвиль

риба Тйодвітніра[140],

Тунду[141] потоком;

струмінь, гадаю,

не подолає

вражений в битві.

22

Вальґріндом[142] зветься

брама священна до храму,

що в полі стоїть;

давні ворота

мало хто знає,

як відімкнути.

23

Брам п'ять десятків

і ще сорок входів

має, гадаю, Вальхалла;

вісім десятків ейнхер'їв

вийде із кожної брами,

рушивши в битву останню.

24

Кімнат п'ять десятків

і сорок покоїв, гадаю,

Більскірнір[143] має;

вмістять палати

нащадка мого

люду чимало.

25

Хейдрун — коза,

що стоїть на даху,

Лерадове[144] листя скубе;

з вимені в неї

тече світлий мед

у глек невичерпний.

26

Олень Ейктюрнір[145]

стоїть на даху,

Лерадове листя скубе;

роги роняють

краплі у Хверґельм[146],

ріки такі напувають:

27

Сід[147] і Від[148],

Секін і Екін,

Свьоль[149] і Ґуннтро,

Фйорм і Фімбультул[150],

Рін[151] і Реннанді,

Ґіпуль і Ґьопуль,

Ґьомуль і Ґейрвімуль[152], —

житла богів обтікають, —

Тюн і Він,

Тьолль і Хьолль,

Ґрад і Ґуннторін.

28

Віна[153] — одна,

друга — то Веґсвінн,

третя — Тйоднума,

Нют і Ньот,

Нонн і Хронн,

Слід[154] і Хрід[155],

Сільґ[156] і Їльґ[157],

Від і Ван,

Вьонд[158] і Стрьонд[159],

Ґьолль і Лейптр[160], —

плинуть біля людей,

падають в Хель.

29

Кормт і Ормт

і два Керлауґи

Тор переходить

кожного дня,

творить він суд

під Іґґдрасилем,

тоді асів міст[161]

палає вогнями,

води священні нуртують.

30

Ґлад і Ґюллір,

Ґлер і Скейдбрімір,

Сільврінтопп і Сінір,

Ґісль і Фальховнір,

Ґулльтопп і Леттфеті[162], —

аси на конях тих їздять

кожного дня,

суд їм творити

під Іґґдрасилем.

31

Корені три

ростуть на три боки

з-під Іґґдрасиля;

Хель попід першим,

другий — над турсами,

третій — над родом людей.

32

Рататоск[163] — білка,

бігати має

стовбуром ясена;

орлині слова

згори всі домчить,

розкаже Нідхьоґґу внизу.

33

Четверо оленів,

вигнувши шиї,

зелень скубуть:

Даїн і Двалін,

Дунейр і Дюратрор.

34

Гаддя повзучого

під Іґґдрасилем

дурневі не полічити:

Ґоїн і Моїй,

діти Ґрафвітніра,

Ґрабак і Ґрафвьоллуд,

Овнір і Свавнір,

знаю я, мають

те дерево гризти.

35

Аск Іґґдрасиль

як потерпає,

не відають люди:

віття їсть олень,

стовбур гниє,

жере знизу Нідхьоґґ.

36

Хріст і Міст, я волію,

хай мені ріг піднесуть,

Скеґґьольд і Скьоґуль,

Хільд і Труд,

Хльокк і Ґерфйотур,

Ґьолль і Гейролуль,

Рандгрід і Радґрід

і Реґінлейф, —

пиво ейнхеріям носять.

37

Арвак і Альсвінн[164]

сонце нагору,

стомлені, тягнуть;

їм попід плечі

аси поклали

ковальські міхи.

38

Сваліном[165] зветься

сонячний щит,

сяйво богів;

гори і море,

відаю, спалить,

якщо упаде.

39

Скьолль зветься вовк,

полює на світлу богиню

до самого лісу,

інший — то Хаті[166],

Хродвітніра[167] син,

їй передує на небі.

40

3 Іміра плоті

створено землю,

море — із крови,

гори — з кісток,

ліси — із волосся,

а з черепу — небо.

41

Бровами його

огороджено Мідґард

богами для роду людей;

з мозку його

хмари важезні

зробили на небі.

42

Улль привітає

і решта богів

того, хто полум'я втишить:

небо відкриється,

асів господа,

тому, хто зробить належне[168].

43

Івальда діти

за давніх-давен

створили Скідбладнір[169],

струг найстрімкіший,

світлому Фрейрові,

синові Нйорда.

44

Аск Іґґдрасіль —

краще з дерев,

Скідбладнір — з човнів,

Одін — із асів,

Слейпнір[170] — з коней,

Більрьост — з мостів,

Браґі[171] — зі скальдів,

Хаброк[172] — із яструбів,

Ґарм — із хортів.

45

Глянув я нині нагору,

до божих синів,

до них вознесуся;

мають зібратися

аси усі

в домі у Еґіра,

пити у Еґіра[173].

46

Звався я Ґрімніром,

звався Ґанґлері,

Гер'яном і Х'яльмбері,

Текком і Тріді,

Тудом і Удом,

Ґерблінді й Харом.

47

Садом і Свіпуллем

і Саннґеталлем,

Гертейтом й Хнікаром,

Бьольверком, Фьольніром,

Ґрімом і Ґрімніром,

Ґлапсвідом й Фьольсвідом;

48

Сідхорттом, Сідскеґґом,

Сігфадром, Хнікудом,

Альфадром, Вальфадром,

Атрідом і Фарматюром.

Ці імена

відтоді ношу,

відколи мандрую між люди.

49

Ґрімніром звався

я у Ґейрреда,

Яльком — у Асмунда,

К'яларом звався,

возячи сани;

Трор я на тінґу,

Відур — у битві,

Оскі та Омі,

Явнхар і Бівлінді,

Ґьондлір і Харбард —

поміж богами.

50

Свідур і Свідрір

я для Соккміміра,

в дурні пошив

давнього йотуна,

стало життя

сина Мідвітніра

здобиччю в битві словесній[174].

51

Пива ти, Ґейрреде,

пив забагато;

тяжко образив ти гостя,

не буде тобі

допомоги від мене,

ані од решти ейнхер'їв,

ані від Одіна шани.

52

Багато я мовив,

а ти мало втямив,

недобрий твій друг[175];

меч мого друга

бачу я нині

весь у крові.

53

Жертву, вражену лезом,

нині отримає Іґґ,

знаю про тебе:

життя добігає кінця;

діси розгнівані[176],

нині ти зможеш

Одіна взріти,

тому підійди, як посмієш.

54

Одіном нині назвуся,

Іґґ мені інше ім'я,

звався я Тундом,

Баком і Скілвінґом,

Вавудом і Хрофтатюром,

Ґаутом й Яльком між асів,

Овніром, Свавніром, —

гадаю, слова ці

всі стали мною єдиним[177].

Конунг Ґейрред сидів, тримаючи на колінах меча, оголеного до половини. Почувши, що Одін наближається, він підвівся, щоб закрити Одіна від полум'я. Меч випав з його руки і встряв руків'ям донизу. Конунг спіткнувся і перечепився, меч його прохромив, і він помер. Тоді Одін зник. Аґнар же став конунгом і довго правив.

Промови Скірніра

(Поїздка Скірніра)