Читати книгу - "Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні"

– Куме, правда що ти віддав доньку за свого бухгалтера?

– Правда.

– Ти ж казав, що він у тебе краде гроші!

– Так. Але тепер він відноситиме їх моїй доні.

– Кумо, ти бачила Наталчину невістку?

– Ще ні. А ти?

– Бачила.

– Яка ж вона?

– Така погана… Ще гірша, ніж я… Як он оце ти.

– Куме, ваші близнюки такі схожі, як ви їх пізнаєте?

– Микольцю ще можна пізнати, а Дмитрика трудніше.

– Кумо, мій чоловік кинув пити завдяки спорту.

– Якому?

– Боксу!

– Він почав займатися боксом?

– Не він, а я!

– Кумо, ти вірна своєму Іванові?

– Як можна бути вірною, коли в домі постійно щось псується: то водопровід, то телевізор, то пральна машина…

До Івана приїхала теща. Якраз в Іванової Марічки день народження. Запросив він у гості кума Петра з жінкою. Випили вже добре. Встає Іван, каже тост:

– У своєму житті люблю я трьох жінок. Звичайно, перша – моя кохана Марічка, друга…

Раптом теща:

– Любий зятю, а хто ж третя?

– Куме Іване, а чому ви в робочий час із коханкою на дачу їздите?

– Бо жінка з роботи не може звільнитись.

Кум Петро лає сина, який пізно прийшов додому:

– Ти думаєш, як випив горілки і пива, то я вже не чую, що ти курив?!

– Куме, кажуть ти взяв собі нову жінку?

– Не така вона вже й нова, куме…

– Кумо, вчора з Василем у сауну ходила.

– А результат?

– Знатиму пізніше.

– Кумо, чи вірна ти своєму Степанові?

– Так, досить часто.

– Куме, чув, що ти зустрічаєшся з Оксаною.

– Ні. Лікар заборонив.

– А лікар тут при чому?

– Він – її чоловік.

– Куме, та риба, яку я вчора наловив, зіпсувалася!

– А ти поклич гостей, то й поїдять.

– Ну, то приходьте, куме, на рибу!

– Кумо, чула, що твій Петро казав, що застрелить кожного твого залицяльника.

– Хай кулемет купує!

– Куме, минулого року я гроші вам позичав. Коли віддасте?

– У вас совість є, куме?

– Ну, є…

– То навіщо вам ще й гроші?

– Кумо, як не соромно, вчора ти в кіно ходила з пекарем, а сьогодні на базарі цілувалася з м’ясником!

– Ой, кумо, не хлібом єдиним…

– Не зліться, куме, але ви – осел!

– Прекрасно. Тільки поясніть мені: я осел тому, що ваш кум, чи я ваш кум тому, що осел?

– Куме, кажуть ви до Тетяни ходите.

– От же люди! Що тільки не вигадають! Ви ж знаєте, куме, що я маю машину.

– Кумо, я дуже хвилююся за чоловіка. Він пішов на річку кота топити.

– Ну і чому хвилюєшся?

– Та кіт вже годину тому повернувся.

– Куме, навіщо ти купив такий дорогий сервіз?

– А щоб жінка не довіряла мені мити посуд!

– Як ви потрапили в головний офіс ЦРУ?

– Я агент!

– СБУ?

– Ні – «Оріфлейм»!

– Куме, чому у вас такий втомлений вигляд?

– Та вчора був на іподромі. Людей повно. Шнурок розв’язався. Нахилився зав’язати – а мені на спину хтось поклав сідло.

– І що?

– Третім прийшов.

– Іване, до нас кум з кумою в