Читати книгу - "Сад кісток, Володимир Пірогов"

Натомість пригадайте, яку щедрість він проявив до вас із Розою, коли заповів вам свій сільський маєток у Вестоні, на місці якого тепер ви звели свій будинок. Як би він пишався вашим гострим і допитливим розумом! Як би пишався тим, що його донька стала однією з перших випускниць нового жіночого медичного коледжу! Як дивовижно змінився цей світ, у якому нарешті жінки можуть досягти таких успіхів!

Тепер майбутнє належить нашим онукам. Ви писали, що ваш онук Самюель уже проявляє помітну схильність до науки. Ви маєте бути задоволені, бо ви краще, ніж будь-хто, знаєте, що не існує більш шляхетної професії, ніж лікар. Я дуже сподіваюся, що юний Самюель піде за покликом і продовжить традицію своїх напрочуд талановитих предків. Тих, хто, рятуючи життя, досяг власного безсмертя у поколіннях, які вони зберегли. У нащадках, які народилися, незважаючи ні на що. Лікувати — означає залишити свій слід у майбутньому.

Отже, люба Маргарет, я завершую свого останнього листа, благословляючи вашого онука. Це найвище благо, якого я можу побажати йому, як і будь-кому іншому.

Можливість стати лікарем.

Ваш відданий О. В. Г.

ПРИМІТКА АВТОРКИ

У березні 1833 року Олівер Венделл Голмс покинув Бостон і кораблем вирушив до Франції. Там він провів наступні два роки, завершуючи свою медичну освіту. У прославленій Школі Медицини у Парижі молодий Голмс мав доступ до необмеженої кількості анатомічних екземплярів. Він навчався у найкращих у світі медичних та наукових умів. Відтак повернувся до Бостона набагато більш кваліфікованим лікарем, ніж більшість його американських колег.

У 1843 році у Бостонському товаристві медичного розвитку він виступив з доповіддю під назвою «Контагіозність післяпологової лихоманки». У ній він доводив те, що стало його найбільшим внеском в американську медицину. Він представив нову практику, яка зараз здається очевидною, але в часи Голмса була радикально новою ідеєю. Було врятовано неймовірну кількість життів, вдалося запобігти великому горю завдяки його простій, але тоді революційній пропозиції: лікарі просто мають мити свої руки.