Читати книгу - "Максим Темний. Володар Заборонених Земель., Костянтин Шелест"

Зловив рибину і влаштував з неї шашлик. Не дуже зручно – риба була не велика, прийшлось нанизувати повздовж. У підземеллі привид маленького чоловічка змучив його запитаннями, але через кілька місяців, потрібно було визнати, що кухня зазнала значних змін. Більше не було незрозумілої розмазні, з'явилися цілком пристойні страви, які з часом ставали дедалі кращими. Макс не соромився хвалити маленького примарного кухаря. Йому не складно, тому - приємно. Тим паче, що абсолютно заслужено. Зараз дівчина сиділа неподалік і дивилася в нічне небо. Ніжні губи щось шепотіли. Ось так от... не знати, що вона привид - дівчисько і дівчисько, як усі вони. Зі своїми закидонами. Це ж треба... прив'язали до шпильки й засунули в сумку. Ідіотський ризик. Шанс на те, що він витягне її назовні до того, як у неї закінчиться сила, був... ну... може п'ять відсотків від усіх. Але ж витягнув...