BooksUkraine.com » Фентезі » Забути, щоб згадати, Ольга Обська 📚 - Українською

Читати книгу - "Забути, щоб згадати, Ольга Обська"

67
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Забути, щоб згадати" автора Ольга Обська. Жанр книги: Фентезі. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 114 115 116 ... 130
Перейти на сторінку:
Розділ 60. Похмура ціна дива

Найт сидів у палаті старенької пацієнтки і тримав її за руку. Літня жінка, близько 80-ти, мала от-от померти. Принц чекав цього моменту. Півгодини тому вона знепритомніла і вже більше не прийде до тями. Тяжка поліорганна недостатність внаслідок серйозної онкологічної хвороби не залишила їй шансів. Жінка перестала щось відчувати, але Найт все одно мимоволі гладив її руку. Це була подяка за ту добру справу, яку пацієнтка, сама того не підозрюючи, зробить, коли перейде у кращий світ.

Принцу з Наставником неодноразово доводилося приймати таку дивну неправильну допомогу. Як же це було психологічно непросто. Дуже непросто! А цього разу це дійство особливо важко давалося Найту. Проте іншого виходу він не мав.

Сьогодні вранці все пішло не так. Світанок лише займався, коли принц під'їхав до полігону для квестів. Швидко приготував все необхідне для магії переміщення і почав процес. Але звичний, пророблений сотню разів ритуал, несподівано дав збій. Портал, що утворився, був зовсім крихітним — не більше чайного блюдця в діаметрі, і проіснував не довше пари секунд, а потім закрився. Найт тричі повторив необхідні дії, збільшивши амплітуду і концентрацію усіх трьох стихій — результат той самий. Стало зрозуміло, що справа не в стихіях. Для відкриття порталу не вистачало негативної енергії.

Це здавалося дуже підозрілим. Адже для повернення в рідний світ енергії потрібно було небагато — її з лишком забезпечував цвинтар для свійських тварин, розташований поблизу. А цього разу її тим більше мало вистачити, адже за останній тиждень з'явилося кілька свіжих поховань. Найт знав про це з документів, які встиг переглянути, коли заїжджав до офісу.

Довелося припинити спроби переміститися та обміркувати ситуацію. Хтось навмисне спробував пошкодити портал. Це очевидно. Можливо, метою було повністю закрити його, але вдалося лише послабити. Щоправда, послабити у рази.

Хто й навіщо втрутився у роботу налагодженого механізму? І найголовніше, де при цьому була Олена? Принц заспокоював себе думкою, що їй швидко набридло очікування у порожній кімнаті. І коли в потаємне місце пробралася людина з наміром зламати портал, Олена вже спокійно спала у своєму ліжку.

Але вперта уява малювала зовсім інші картини. Одна тривожніша за іншу. Його відважна псевдо-Фея слухняно чекає на принца там, де він її залишив. Негідник заходить до кімнати і, виявивши несподівану перешкоду, застосовує проти неї магію. А Олена замість того, щоб тікати світ заочі, починає обороняти портал. Чим таке протистояння могло закінчитись, не хотілося навіть уявляти. Думати треба було про те, як скоріше потрапити додому.

Для відкриття порталу потрібна негативна енергія. Багато негативної енергії. Якщо свіжі смерті тварин не допомагають, висновок очевидний — потрібна людська смерть. Від цієї думки на душі стало важко. Але на емоції у Найта не було часу. Тому, придушивши їх, він вирушив на найближчий цвинтар. Поблукав там серед могил. Прилаштувався навіть до однієї з похоронних процесій, щоб увібрати негативну енергію від недавньої смерті. Після цього повернувся на полігон для квестів. Застосував магію трьох стихій, але портал все одно утворився невеликий. Від досади захотілося рознести будиночок для квестів на тріски. Чорт! Чорт! Чорт! Втрачається дорогоцінний час. Кожна зайва хвилина, проведена в Основному Світі, може коштувати надто дорого.

Але що робити? Наставник розповідав, що негативна енергія досить швидко розсіюється. У момент смерті генерується величезний сплеск, але потім вона стрімко згасає. Виходить, Найту потрібно бути присутнім під час цього сумного кульмінаційного моменту.

Принц знову сів за кермо. Тепер він вирушив до найближчої лікарні. Йому потрібен був тяжкий пацієнт. Чим важче, тим краще. Від цих думок на душі стало зовсім кепсько. І навіть не допомагало те, що Найт мав медичну освіту. Звичайно, він знав, що все має свій темний бік, навіть диво. Ця гірка істина особливо яскраво проявлялася в медицині, у питаннях життя та смерті. Скільки лабораторних мишей були навмисне заражені страшними хворобами, щоб стати мимовільними випробувачами експериментальних препаратів, а потім гинули від побічних ефектів або від того, що препарати виявлялися неефективними. Але їхні смерті зрештою врятували мільйони життів. І це лише один приклад, коли негативна енергія використовується на благо. Може, колись людство навчиться творити дива, які не мають темної сторони. Може, колись навчиться використовувати лише позитивну енергію. Але поки що цього не вміє ніхто, навіть маги. Тому Найту доведеться відкинути емоції та діяти згідно з виробленим планом.

Принц піднявся на другий поверх в онкологічне відділення і почав обережно заглядати в палати у пошуках важкого пацієнта. І бажано, самотнього пацієнта — навряд чи родичі терпітимуть незнайомця поряд із близькою людиною, що вмирає.

Поведінка Найта насторожила одну з медсестер, яка кудись поспішала коридором.

— Когось шукаєте? — суворо поцікавилась вона.

Але потім її обличчя осяв здогад, і вона радісно перепитала:

— Зачекайте, ви часом не Микола? Ви до Оксани Сергіївни? Ви її онук?

Найт невизначено хитнув головою, дозволяючи медсестрі зробити потрібний висновок.

— Господи! Як добре, що ви встигли. Ходімо зі мною, — медсестра швидко рушила коридором. — Ваша бабуся у сьомій палаті. Вона завжди вас кличе. Я кілька разів перевірила документи — по всьому виходило, що Оксана Сергіївна не має нікого. Але я сподівалася, що це не так, адже вона тільки й повторює: Миколко, Миколко.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 114 115 116 ... 130
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Забути, щоб згадати, Ольга Обська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Забути, щоб згадати, Ольга Обська"