Читати книгу - "Химерники. Влада народу, Андрій Касьянюк"

Тобто, на що розраховував місцевий царик? Так дивно.

І нерозумно.

Володимир випірнув зі своїх думок. І випірнувши з течії думок, він потрапив у шторм криків люті, болю, страждань, що підхопив войовничу душу песиголовця, та закрутів її поміж інших таких же душ.

Цар царів стиснув свої лапи, ошкірився, і, легенько відпихаючи своїх бійців, попрямував уперед. Вулицею. Котра незабаром має закінчитися, а точніше вилитися у невеличку площу перед кремлем місцевого царика.

Така невелика відстань до нього, але ж вона сповнена майбутніми трупами.

Володимир вийшов на лінію зіткнення, та рикнув – місцеві песиголовці перелякано відринули. Об’єднувач же народу ступив кілька кроків, та почав убивати. Точніше, продовжив. І робив це власними лапами, поки в голові бився вигук: «Здавайтеся, безумці!» І він, вигук, бився та метався на той же кшталт, що і цар царів поміж своїх нещодавно можливих підданих. Але на волю не виходив. Бо…

…пізно.

Бо це царське місто, та цей клан загалом, вони передостанні. А попереду останній непідкорений клан, клан Навальників, чий цар мешкає у Навальнграді – великому, чисельному, та добре захищеному місті.

Якщо цар царів помилує передостанніх, після того, як вони відмовилися здатися на початку бою з ним, то й останнім буде менше мотивації здаватися.

– Ми здаємося! – вигукнув хтось із захисників, опускаючи лапи.

Цей вигук та ці опущені лапи розійшлися поміж песиголовців немов круги по воді: захисники, відчуваючи скору смерть, опускали лапи; навіть песиголовці з нападників, котрих кров та близька перемога сп'янила, теж, хоч повільно і без охоти, але зупинялися, та оберталися на вожака.

Зупинився ж і Володимир.

Його груди часто підіймалися та опускалися. Разом із нею, від важкого дихання підіймалися та опускалися голова та лапи.

Лапи, що були по лікоть у крови одноплемінників; голова, що вже встигла зануритися у вир кровавого безумства песиголовців.

Чи це безумство песиголовців міт, і голова була по-холодному спокійною та розважливою?

Як би то ні було, у наступну мить цар царів продовжив убивати.