Читати книгу - "Право на кохання, Софія Вітерець"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Добре — промовила, врешті ковтнувши той важкий клубок у горлі, що не давав говорити. — Але давай ти просто будеш Дартеном. Не дворецьким, не охоронцем, а просто Дартеном.
— Кормеліоном, — посміхнувся він своєю білозубою посмішкою.
— Та байдуже, — лиш відмахнулася. — Хоча... щоб не було проблем, краще все ж називатиму тебе Дартеном, а то не зрозуміють.
— Ну так…
— До речі, стосовно їжі. Я все ще чекаю на виконання тобою даної раніше обіцянки, — посміхнулася та швиденько попрямувала до столу з наїдками, змахнувши переливчастим подолом сукні.
— Ну звісно, — Дартен все одразу зрозумів, промовивши з легким смішком у голосі. — Ех… Від особистого кухаря ніколи не відмовляються.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Право на кохання, Софія Вітерець», після закриття браузера.
