Читати книгу - "Неправильний друг, Страгозорый "

    Ніхто особливо не звертав на мене уваги й не кликав іти разом, тому це було й на краще. Зараз мені чомусь було більш цікаво розмовляти саме з чоловіком навіть не дивлячись на те, що він нічого про себе не сказав окрім імені й предпосилу на те, де він може працювати.

    Про рану ми не розмовляли. Може, й пам'ятали, але Гордон не починав цю тему з власних причин, а я просто не хотіла напоротися на ще одну відповідь, у якій чоловік ухиляється від правди.

 — Слухай, а у тебе колись були друзі? - Вирішила поцікавитися я, сподіваючись, що Гордон хоч і ухильно відповість, але все-таки відповість.

— О, так, доволі багато. - Мовив він, і я трохи здивувалась, що він не спробував ухильно відповісти про своє життя в минулому, як любив робити до цього увесь час. - Може, якщо станеться нагода, познайомлю. - Той посміхнувся очами, і я тихо фиркнула.

    Теж мені. Не вистачало мені тут ще декількох таких самих «таємних» людей, які прийшли невідомо звідки, і невідомо коли підуть від мене. Але пред'являти Гордону питання по типу «коли ти нарешті звалиш звідси? Ти ж обіцяв вирішити усе якомога швидше» я не наважилась.

    Хай собі живе поряд, лиш би звалив у кінці всього цього. Принаймні, я сподіваюсь, що колись Гордон покине мене, бо якось не прикольно, що у мене є така «охорона», яка й кроку інколи не дає нормально зробити, ходячи й контролюючи майже все.

    Точніше, чоловік не наказував мені, може, розуміючи, що зараз він не в тому положенні, та й не гарно командувати тим, хто допомагає тобі - хоч і не знає як, але допомагає. Він просто знаходиться постійно поряд, і покидає мене лиш уночі.

   Під кінець ми почали забиратися на невеликі гори, щоб подивитися на город звисока, я послизнулась на камінні, й ледь не впала, але Гордон з'явився якраз доречно. Він знову врятував мене від падіння, яке могло стати для мене фатальним, бо висота не маленька. Трохи примружив очі, він видав:

— Запам'ятай - я завжди буду захищати тебе, що б не сталося. - Видав він різко, і я легенько збентежилась, відчуваючи кучу різних емоцій.

     Але я кивнула головою, коли до мозку дійшов сенс слів чоловіка. Ну що ж, це непогано, хоча я не знаю, від чого мене він буде захищати.