Читати книгу - "Спалена корона, Ярослава Денін "

-Що ж, я бачу всім стало настільки цікаво що там за новина така, що ви вже й не дуже хочете свята? Хах, ну, тоді я не маю права затримувати такі щасливі новини! - Після цієї репліки короля, люди нарешті трохи заворушились і з'явились хоч якісь емоції на їхніх обличчях. - Вже на наступній неділі я розпочинаю мій план Б по знаходженню моєї донечки! Я втомився чекати на якесь диво, що вона сама мене згадає, прийде і ми разом знайдемо її матір. Тим паче, що зараз їй вже має бути цілих 17 років! Не факт навіть, що вона пам'ятає мене ... Тому я вирішив, що досить вже давити на самого себе, жаліти самого себе! Час взяти діло в свої руки! Почати виходити в люди, влаштовувати зустрічі з народом, з колегами, з представниками інших королівств і нарешті знайти свою кохану сім'ю! Свого сина я вже знайшов і вже зараз він стоїть серед вас! Тож будемо сподіватися і вірити, що зовсім скоро я зможу сказати те ж саме про свою дочку і жінку! 

  В залі одну мить було зовсім тихо, здається люди хотіли переварити отриманну новину, але потім зала заповнилась голосним радісним сміхом, вітаннями, "Улюлюканнями" і перемовинами між людей. Король був радий такій реакції і наостанок сказавши: "Радійте, святкуйте, розважайтесь!" спустився в залу до інших.

  Король Лев розумів, що його останню фразу вже навряд-чи хтось почує, бо люди вже ну дуже зайнятті обговоренням новини, але, здається промовчати він також не зміг. 

  Цікаво, яким саме способом король буде шукати доньку з жінкою? Я впевнена, що зовнішність за весь цей час у них змінилась і не факт, що він навіть упізнає їх. Але хто зна ... Може він таки вигадає спосіб.

***

  Король зупинився біля своїх людей(представниками інших королівств) і став розмовляти із ними. Інтрига і якась тривожність в залі повністю стихла і зараз люди вже вільно спілкувались між собою. Дехто знов закружляв в омріяному танці з коханою людиною, дехто знов почав зупиняти слуг з келихами алкоголю, а я почала знов роздивлятися людей в залі.

  Біля стіни навпроти я помітила свою нову знайому - ельфійку. Вона щось емоційно розповідала хлопцеві біля неї розмахуючи руками. 

  Уф, здається якась серйозна тема.

  Я вже хотіла перевести погляд на інших гостей в залі, але ... то було до того, як холодні бездонні блакитні очі цього хлопця зустрілись із моїми. 

  Біляве волосся до плечей падало густими пасмами, блакитні очі виглядали із неприродно чорних, насуплених бров, тонкі губи зведені в одну пряму лінію. Руки хлопця впевнено складені на грудях, за спиною чорна мантія, а тіло вкривав чорний сучасний костюм. Невідомий не зводив з мене очей.

  Тож ... розмова йде про мене? ...

  Чи він так само як і я нудно розглядає гостей?

  Сподіваюсь на другий варіант бо ...

  Його холодний, без емоційний погляд нагадав мені Макса ... 

  Так все! Я пообіцяла собі більше не згадувати того придурка! І більше не буду! Здався мені той Торієв ... Лізка права, я собі ліпшого знайти зможу.

  Але точно не такого, як цей Малфой2.0* тільки з довгими пасмами ... який зараз прямує до мене.

  Ну чого тобі не стоялось спокійно біля тієї білявки!? Стій де стояв!

  Мені досить на сьогодні нових знайомств! От де в такі моменти ті принци на білому коні?! Господи Всесильний, дай мені того принца-рятівника!

 -Пані, - я підстрибнула коли справа хтось до мене звернувся? Чи не до мене? ... Е-ні, до мене ... - як вам вечір? - О ні, не треба! Минула розмова, що почалась із цієї фрази закінчилась не дуже! 

  О Боже ... не на такого принца на білому коні я очікувала. Один ліпший одного! 

  Я хотіла зробити вигляд, що не почула що звертаються саме до мене і продовжити оглядати залу, але вчасно помітила що той самий Малфой* зупинився не половині дороги, коли поруч з'явився цей хлопець. 

  Що ж, хоч я і не знаю хто ти, але ти мені вже подобається! Рятівник жіночої нервової системи! Дякую тобі!

-Вітаю, не погано як на мене. - Я нарешті повернулась до рятівника обличчям і ... о Боги! Ти вийшов із глянцевого журналу?! 

  Переді мною стояв високий красень з темним коричневим, досить коротким волоссям, засмаглою шкірою, темними як ніч, майже чорними очима, в повністю чорному костюмі з чорною краваткою і келихом шампані в руці.

  Хто ти принце?! Забери мене з собою! 

-Хах, ви не часто буваєте на балах, як я розумію?

-З чого такі висновки?

-По-перше, ви не дуже знаєте королівський етикет і явно мало практики. - Хлопець підставив долонь до свого рота і трохи нахилився до мене неначе хотів сказати якийсь важливий секрет. - Просто зроблю вигляд, що не бачив вашого "реверансу", коли вийшов король. А по-друге, я вас ніколи не бачив. Ні на одному балу, ні на одному зібранні.

  Ну от, приїхали! Ех, ну що ж таке. Другий хлопець, що мені зовнішньо сподобався і той вказує на мої недоліки! Що за козли навколо мене!?

-Знаєте, пане, - лисиця всередині мене вже трохи закіпала і просто мріяла показати свої гострі зубки, - не обов'язково знати королівський етикет, щоб бути ввічливою і тактичною людиною, якій не начхати на інших людей і їхні почуття. І тим паче, я не принадлежу королівській сім'ї, або якійсь подібній. Я звичайна нормальна людина! 

-То і видно. Що Ти звичайнісінька. Якраз із-за вашої ,,тактичності і ввічливості" у таких як Ти ніколи немає супровідника на подібні бали. Господи, та Ти хоч танцювати вмієш?

-Невдала спроба запросити дівчину на танець. І ще, коли це ми перейшли на ,,Ти", люб'язний?!

-Ну добре, тоді скажіть своє ім'я.

-З якого це дива? Спочатку накричали на мене, загадили святковий настрій, а я вам тепер своє ім'я сказати маю? А от дзузьки! 

-Ну добре, - за мить руки обнаглівшого хлопця опинились на моїй талії і він потягнув мене до інших танцюючих пар на ходу ставивши ,, Позу танця". Хей, а келих де подівся?! - тоді просто потанцюємо. 

-З якого це ...

-З такого! Бачиш того хлопця біля ельфійки? - Наглий новий знайомий показав поглядом в сторону того самого Малфоя.